(Елой Морено)
«Незримий»
від іспанського письменника Елоя Морено — це відверта історія підлітка, який
переживає булінг. Книжку переклали вже 20 мовами, її включено до обов’язкового
прочитання в багатьох освітніх закладах Іспанії.
Незримий —
той, хто воліє залишатися прозорим і непомітним. У книзі навіть не називається
ім’я головного героя. Він потай чекає, щоб йому подивилися в очі і прийшли на
допомогу, натомість його ображають. Спочатку це майже безневинно, але ситуація
погіршується кожного дня.
Це історія про те, що
підліткова жорстокість не залишається в середній школі, а переслідує жертв
протягом усього життя. Це також розповідь про тих, хто мовчки спостерігає, як
кривдять інших, і залишається байдужим. Про тих, хто не насмілюється
розпитувати, і тих, хто воліє не бачити синців та подряпин, бо, можливо, не
знає, як на це реагувати.
Сіль для моря або Білий Кит
(Анастасія Нікуліна)
Роман
української письменниці Анастасії Нікуліної про 14-річну дівчину, якій непросто
знайти спільну мову з людьми, які поруч. Вона свариться з батьками, новими
однокласниками, над нею знущаються морально і фізично. Ліза почувається дуже
самотньою, відчуває, що заплуталася в житті, аж поки не зустрічає нового друга.
Співрозмовник з інтернету з ніком Білий Кит розуміє її, підтримує. Але чи він
той, за кого себе видає?
У цьому
романі — калейдоскоп підліткових проблем — нерозуміння з боку дорослих, їхня
емоційна незрілість, булінг, харчові розлади, небезпечні онлайн-знайомства,
смертельні ігри. Іноді це дуже болючий текст, роман-буря, як говорить про нього
авторка. Але це історія про справжню дружбу і підтримку, яка нагадує про те, що
як би до тебе не ставилися і якою би ти не була — важливо те, ким ти є.
Теми,
підняті в романі «Сіль для моря або Білий Кит», варто проговорювати дітям разом
із дорослими, щоби підказати, де шукати вихід.
Усе, чого ми бажали
(Емілі Ґіффін)
Роман Емілі
Гріффін розповідає про підліткові помилки і їхні наслідки, про класову
нерівність та расову дискримінацію, на яку суспільство часом заплющує очі.
Також він про підтримку з боку батьків і їхні спроби захистити дітей, навіть
якщо вони припускаються помилок.
Невеличке містечко Нешвіл
сколихнув найгучніший скандал, у центрі якого опинилися дочка місцевого тесляра
Лайла і син заможних благодійників Фінч. Одна компроментувальна світлина, яку
поширили швидше, ніж новини про пожежу, назавжди змінила життя двох родин.
Щасливе майбутнє дітей і, зрештою, репутація батьків потрапили під загрозу. На
тлі суспільного резонансу головні герої мають усвідомити, що для них важливо, і
зробити свідомий вибір. У хороший чи поганий бік — залежить від них самих.
Риба на дереві
(Лінда Муллалі Гант)
Ешлі
Нікерсон знає, як жахливо, коли ти не жартуєш, а над тобою сміються, і навіть
домашнє завдання перетворюється на випробування. На перший погляд, вона —
звичайна дівчинка, кмітлива, творча, має розвинену фантазію та здібності до
малювання. Однак у Ешлі є особливість — дислексія, вона не може читати і писати.
Це дуже впливає на те, як дівчинка почувається і як до неї ставляться однолітки
та вчителі. На те, щоб щодня ходити до школи, потрібна сміливість.
Коли до
школи приходить новий учитель, дівчинка зважується кинути виклик хворобі.
Врешті-решт вона усвідомлює, що мислити не так, як усі — це дар, такі люди
запалюють світ. Це оптимістична історія про людину, яка прийняла те, що є не
такою, як інші. Але на шляху до цього оптимістичного завершення і прийняття
Ешлі пройшла чимало випробувань. І розповідь про те, як вона протистояла
обставинам, на які не мала впливу, може допомогти іншим дітям, які перебувають
у схожій ситуації.
Диво
(Р. Дж. Паласіо)
«Диво» —
історія про хлопчика, який переніс 27 операцій на обличчі. Рідкісна хвороба
Огеста спричинила мутації і призвела до того, що хлопчик виглядав не так, як
однолітки, хоч всередині був звичайним і любив те, що люблять діти в його віці
— «Зоряні війни», комп’ютерні ігри, морозиво. Люди, які бачили Огеста на
вулиці, вважали його потворним, лякалися і навіть відверталися. Попри це,
10-річний головний герой пішов до звичайної школи, де натрапляє на труднощі у
спілкуванні з іншими школярами.
Це історія, яка показує, як
почуття гумору, відкритість і дружба можуть творити справжнє диво. Це продумана
і дуже прониклива книжка, не казка про гидке каченя, яке стане лебедем, але
можливість для дітей відчути себе інакшими й усвідомити, що зовнішнє не є
вирішальним.
Джейн, лисиця і я
(Ізабель Арсено)
Графічний
роман «Джейн, лисиця і я» створений за п’єсою канадської драматургині Фанні
Брітт талановитою художницею Ізабель Арсено. Це щемка історія про дівчинку
Елен, яка почувається дуже самотньою. У книжці влучно передані почуття дівчинки
— вона намальована в чорно-білих тонах, і лише коли героїня читає улюблену
книжку про Джейн Ейр, усе стає кольоровим. Фактично, Елен рятується від
реальності у вигаданій історії. Вона зневажає себе, вважає себе товстою, її
ігнорують і навіть ображають однолітки. Елен не розповідає про свої переживання
близьким, бо не хоче, щоб її жаліли, а мама не помічає того, що доньці зле.
Трохи яскравішим її світ стає тоді, коли в літньому таборі Елен зустрічає
лисицю, а згодом і людину, яка готова сприймати її без ярликів.
Освіторія
