Поради Світлани Ройз

 

ЧОМУ ВАЖЛИВІ ВІДЧУТТЯ СПІЛЬНОТИ ТА РОДИНИ

Після 24 лютого 2022 року Світлана Ройз звертається до всіх, з ким спілкується, працює та навчає, як до родини. За її словами, ми відчуваємо своїми тих, з ким маємо спільну реальність. Через війну ми живемо ще й у спільній травматичній реальності, оскільки переповнені відчуттями травматичного досвіду.

Попри це, відчуття спільноти, нехай і наповненої травматичним досвідом, дає змогу створювати рамку безпеки.

На жаль, гарантувати дітям фізичну безпеку зараз неможливо. Але ми можемо створити відчуття захищеного середовища. Психологиня акцентує, що, за порадами травмотерапевтів, словосполучення “безпечне середовище” краще замінити на “захищене середовище”. Бо зараз, в умовах війни, фрази “безпечний простір”, “безпечне середовище” сприймаються нами як сигнал небезпеки. Якщо ж дитина перебуває в суб’єктивно захищеному середовищі, її мозок починає опрацьовувати інформацію. А це важливо під час навчання.

 Налаштуватися на роботу в класі можна… зробивши ковток води

Часто ми чуємо пораду, що, коли хвилюєшся, треба попити води, та не розуміємо, як це справді працює. Світлана Ройз пояснює, що, переживаючи стресове навантаження, вода потрібна людині для роботи внутрішніх органів та нервової системи.

“Якщо ми переживаємо стресове навантаження чи будь-який стресовий досвід, і нам не вистачає в цей момент рідини, цей досвід буде переживатися як більш небезпечний. Якщо ж вистачає – отримаємо досвід стресу, з яким можемо впоратися, – додає психологиня. – Тому я раджу привчати себе та дітей до корисної звички – пити час від часу воду”.

Це важливо в школі, коли вчителі переходять до нової теми або як тільки повернулися з укриття до класу та продовжують урок. Світлана Ройз радить освітянам просити дітей пийнути ковток води та зробити “вдих-видих”. У такий спосіб залучається навкологлотковий нерв, який передає сигнали парасимпатичній нервовій системі, а вона відповідає за заспокоєння та розслаблення.

 

Чому варто піклуватися про своє ментальне здоров’я

 

Наше ментальне здоров’я формується з дитинства. Науковці помітили, що половина всіх психічних розладів проявляються першими ознаками до того, як людині виповнюється 14 років, а три чверті розладів психічного здоров'я починаються до 24 років.

Варто пам’ятати, що психічне здоров’я – це не лише відсутність розладів. Що більше ми піклуємося про нього, то легше нам жити в цьому швидкозмінному світі. І це не означає, що психічно здорова людина не може сумувати або не має жодних проблем. Навпаки, саме наявність цих проблем і те, як ми з ними справляємося, не ізолюючи себе від оточуючих і не входячи в депресивні стани, визначає, наскільки міцне психічне здоров’я ми маємо.
    На стародавньому Сході лікарям платили не за лікування пацієнта, а за підтримку його здоров’я на належному рівні. У контексті психічного здоров’я це означає, що життєво важливим є задовольняти потреби як людей з певними психічними розладами, так і зміцнювати психічне здоров’я кожного з нас.

Коли ми говоримо про ментальне здоров’я – перше, про що варто думати, – це про зв’язок із собою. Варто зупинитися і запитати – як я себе відчуваю? На якому рівні моя енергія та життєві сили? Чого я потребую? 

Щоб не бути схожим на вашого вчителя або щось таке (не хвилюйтеся, вікторини не буде), але п'ять типів турботи про себе, про які потрібно знати, включають:
- фізична турбота про себе
- психологічна турбота себе
- емоційне піклування про себе
- турбота про довкілля
- соціальний клопіт про себе

Фізична турбота про себе

   Фізична турбота про себе включає будь-яку діяльність, спрямовану на благополуччя вашого тіла. Можливо, ви втомилися від сидіння за столом весь день або вам потрібно відновитись після важкого тренування. Якою б не була потреба, все, що слугує вашому фізичному здоров'ю, підпадає під цю категорію.
   Деякі фізичні дії з догляду за собою можуть включати:
- Ви здогадалися: тренуйтесь! (будь то прогулянка, похід, їзда на велосипеді, зумба, теніс або присідання зі стрибками у вітальні)
- потягуючи зі своєї нової гідрофляги, щоб насититися цією гарною, гарною H2O
- витратити свої гривні на салат з бужі та смачний смузі
- одержання масажу
- ходити на акупунктуру
- танці (за бажанням: одна у своїй кімнаті в нижній білизні)
- подрімати, коли ви втомилися (так, сон - це турбота про себе)
- планування часу, щоб виспатися
   Ви також можете оцінити своє фізичне самопочуття, поставивши собі такі питання:
- Як ваше тіло почувається прямо зараз?
- Що потрібно твоєму тілу?
- Чого хоче ваше тіло?

Психічна турбота про себе

    Ментальна турбота про себе це все, що живить ваш розум (або, в деяких випадках, дозволяє йому відпочити або перезавантажитися). Оскільки психічне здоров'я є ключем до загального здоров'я, ви можете спробувати:
- прослуховування аудіокниги або подкасту (добре, ви вже чули це раніше)
- вивчення нової мови чи навички
- похід до музею
- писати (чи то вірші чи лист собі у майбутнє – списки продуктів не береться до уваги!)
- грати в судоку, шахи або іншу розумово-стимулюючу гру
– розгадувати головоломку
- пройти детокс у соціальних мережах
- читаючи книгу
- практика позитивного психологічного настрою.

Minecraft для уроків: які навички можуть опанувати діти в освітній версії гри

     Навчання за допомогою ігор — чудова можливість мотивувати дітей і зробити науку захопливішою. Одна з найпопулярніших комп’ютерних ігор — Minecraft — має освітню версію. З її допомогою діти можуть опановувати важливі навички, а вчителі — розробляти цікаві завдання для уроків. Розповідаємо, чого допоможе навчитися Minecraft та як його вже застосовують у школах за кордоном.

Що таке Minecraft?

   Minecraft — одна з найпопулярніших комп’ютерних ігор у світі. У ній гравець подорожує тривимірним світом, будує власні віртуальні світи з блоків, досліджує їх та взаємодіє з іншими користувачами. Minecraft не ставить перед гравцем якихось однозначних цілей, але пропонує йому безліч можливостей і занять.

   У грі можна добувати ресурси та створювати різноманітні споруди. Це робить Minecraft схожою на конструктор LEGO.

   Зараз є ціла спільнота гравців у Minecraft, які діляться своїми творіннями та ідеями. Адже ця гра може бути не лише для розваги, а й для творчості та співпраці.

Освітня версія гри

   Хоча Minecraft і вважають грою для дітей, її також можна використовувати в освітніх цілях. В освітній версії — MinecraftEdu — розробники створили більш формальну структуру із заздалегідь підготовленими уроками. Вона охоплює різноманітні предмети: хімію, математику, мистецтво, інформатику, астрономію.

    Освітня версія продається тільки школам, фізичні особи купити її не можуть. Головна особливість у тому, що вчителі можуть використовувати для занять уже готові віртуальні світи. Або створювати їх самостійно, використовуючи власні методи ведення уроку. При цьому в грі немає казкових персонажів і можливості вбивати.

    Крім звичайних можливостей, освітня версія дозволяє зберігати персонажів, вести ігрові замітки з фото та коментарями. А також зайти в гру з різних комп’ютерів: вдома та у школі.

    У грі діти можуть досліджувати віртуальний світ, створювати різноманітні предмети, приймати рішення щодо подальших активностей.

   Коли учні працюють разом над створенням віртуальних світів, вони отримують сучасні навички. Адже гра сприяє розвитку творчих здібностей, вмінню співпрацювати та розв’язувати проблеми.

   MinecraftEdu може стати гарним інструментом для батьків і вчителів, щоб залучити дитину до навчання. Учням буде цікаво спільно працювати над проєктами та експериментувати з різними ідеями у форматі гри. І важливо, що це відбувається у безпечному онлайн-середовищі.

Які навички допомагає розвинути гра?

Розуміння прочитаного

    У грі діти читають підказки на екрані, що допомагають їм орієнтуватися у віртуальному світі та виконувати завдання. Вони також можуть використовувати функцію чату для спілкування з іншими гравцями, що вимагає від них уміння читати й писати повідомлення.

   Ці види діяльності допоможуть молодшим школярам розвинути навички читання та письма. Також гра в Minecraft з однокласниками сприяє командній роботі та соціальній взаємодії. Таким чином, Minecraft може бути цінним інструментом для розвитку основних навичок грамотності.

Математичні навички

   Під час гри учням доводиться будувати складні фігури та споруди — це допомагає їм зрозуміти геометричні поняття. Також їм потрібно маніпулювати блоками для створення бажаного ефекту, що розвиває просторову уяву.

   Гра часто ставить перед дітьми математичні задачі, які вони повинні розв’язати, щоб просуватися далі. Це спонукає їх критично мислити та розв’язувати різні проблеми. Отже, Minecraft може бути цінним інструментом, що допомагає дітям засвоїти фундаментальні математичні поняття.

Управління ресурсами та часом

   У Minecraft діти мають завдання збирати ресурси та використовувати їх для будівництва споруд. Хоча це може здатися простою забавкою, гра допомагає опанувати важливі життєві навички.

   Наприклад, діти вчаться керувати ресурсами: вони повинні розрахувати, скільки дерева чи каменю їм потрібно для проєкту, а потім зібрати необхідні матеріали. Також школярі вчаться планувати свій час, щоб встигати виконувати певні завдання.

 

Співпраця

   Командна робота у грі допоможе дітям навчитися комунікувати, домовлятися та працювати над досягненням спільних цілей. Опановуючи нові навички у грі, діти можуть ділитися досвідом та допомагати одне одному. Це може бути корисним як в особистому, так і в навчальному житті.

Освіторія Медіа

Як мотивувати учнів до навчання з врахуванням їхніх психологічних особливостей

 

Порадник для педагогів і батьків, як враховувати психологичні особливості дітей для покращення мотивації до навчання

 

Кожен учитель мріє, щоб його учні із захопленням навчалися. Кожні батьки прагнуть, щоб їхня дитина мала успіхи у навчанні. Для цього існують різні способи мотивацій — оцінки, заохочення, покарання, похвала та інше.

Однак можна помітити, що способи заохочення, які діють на одних дітей, демотивують інших. На це впливає психотип особистості. Отже, знаючи його, можна побудувати ефективну стратегію розвитку дитини. 

Психотип — психологічний портрет особистості, що включає вроджені риси характеру та тип реагування, які є сталими.

Нижче про 7 найпоширеніших психотипів та практичні поради, як взаємодіяти з дітьми кожного з типів, щоб процес навчання був ефективним.

1. Психотип «енерджайзер»

Такі діти надзвичайно енергійні та непосидючі, їм цікаве все довкола. Вони легко контактують з однолітками, а для дорослих є джерелом проблем, адже  «енерджайзери» — ще ті бешкетники! Такі діти є ідейними натхненниками,    заряджають оточення своєю життєрадісністю та позитивом.

Рекомендації: Таким дітям важко сконцентруватися, тому для успішного навчання їм    потрібно частіше змінювати види діяльності. Монотонність – ворог номер один для  «енерджайзер». Тому в заняття обов'язково потрібно включати елементи гри, чергуючи  розумові навантаження з енергійними руханками.

Ці діти надзвичайно допитливі та активні, але їх енергію потрібно направляти в  правильне річище, в жодному випадку не пригнічуючи особистість.

Техніки економії часом

 

 Істинно велика та людина, яка заволоділа своїм часом.

Гесіод (700 р. до н.е.)

Час — безцінний і непоновлюваний ресурс.

І доти, доки часом не керують,

нічим іншим керувати не можна.

Петер Дркжер,

класик сучасного менеджменту

 

Усе наше життя складається з використаного нами якимось чином часу. Найбільша проблема — в тому, що повернути цей час назад, прожити його інакше неможливо. Тому найважливіше в житті — не згаяти марно свій час. І пам’ятайте:

Знаходьте час для роботи — це умова успіху.

Знаходьте час для роздумів — це джерело сили.

Знаходьте час для гри — це секрет молодості.

Знаходьте час для читання — це основа знань.

Знаходьте час для дружби — це умова щастя.

Знаходьте час для мрій — це шлях до зірок.

Знаходьте час для любов! — це справжня радість життя.

Знаходьте час для радощів — це музика душі.

 

ТЕХНІКИ ЕКОНОМІЇ ЧАСУ

Виберіть час і подумайте, чому Ви перевіряєте ще раз себе, витра­чаєте надмірно багато часу там, де можна впоратися за хвилину. Запи­шіть на аркуші, що Вам заважає працювати без помилок і збоїв. Зви­чайно причина скрізь одна — страх, який постійно вганяє Вас у стрес і не дає нормально жити («я панічно боюся помилитися і постійно по­винен перевіряти вже зроблене», «я не пам'ятаю, чи зробив цю робо­ту чи ні», «мені страшенно соромно не виконати обіцянки, хоча та­ка робота мені просто не під силу»).

Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій

  

   

    1. Не ігноруйте й не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.

    2. Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план – обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним, ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати, що дитина візьме із собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією). 

  3. Дайте можливість висловити емоції. Скажіть, як самі себе почуваєте (боятися – це нормально, на своєму прикладі покажіть що страх – це ок, ви розумієте дитину, проте не панікуйте й будьте опорою). Потім запитайте в дитини, що вона відчуває, – дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не хоче говорити. Обговоріть, що робити із сильними емоціями, і спробуйте зробити це разом: можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих – затримка дихання – видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати – подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч, дайте знати: як тільки що – ви тут, нехай звертається до вас – вона не одна.

  4. Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір із кількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо? Пограємо в цю гру чи в цю? 

  5. У кожної сім’ї є справи, які ви щодня робили разом – продовжуйте їх робити, це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, а ввечері дивилися пізнавальні відео – продовжуйте. 

  6. Коли слідуєте з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість і долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивилися разом, і згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти неунікальність ситуації й запустити механізми адаптації.

   7. У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява! Пограйте з дитиною в гру “а вигадаймо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами й інше”. Так можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. 

  8. Коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті, можна з дитиною уявляти великі крила янголів (фей тощо), що боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати. 

  9. Коли в дитини виникають запитання, як ми можемо допомогти, – малюйте з малечею малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальних мережах. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе. 

  10. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом. Найважливіше: будьте спокійні й разом із близькими, вірте в нашу армію! 

 Жіночий Ветеранський Рух

Техніки заземлення

 

Техніки заземлення

Техніки заземлення допомагають полегшити тривогу та інші інтенсивні емоції. Також їх використовують на початках терапії для стабілізації при повторному переживанні травматичної події (що є одним зі симптомів ПТСР). Вони відволікають увагу від думки, спогаду чи переживань та переорієнтовують на поточний момент. Просимо звернути увагу, що вони не призначені для уникнення, а для стабілізації та накопичення ресурсів, які знадобляться у подальшій роботі з терапевтом.

Техніка 5-4-3-2-1

Використовуючи цю техніку, ви, за допомогою своїх органів чуття, цілеспрямовано звертаєте увагу на деталі свого оточення. Наприклад, звуки або фактуру предмета. Для цього, наприклад, назвіть 5 предметів, які ви можете побачити; 4 речі, які можете відчути (відчуття одягу на тілі, сонця на шкірі, відчуття доторків до стільця, на якому сидите, вага, структура та інші характеристики предмета, який можна покласти на долоню); 3 звуки, які ви можете почути (рух транспорту, спів пташок, цокання годинника); 2 речі, які можете відчути на запах (запахи в повітрі, парфумів чи олійок); 1 те, що можете скуштувати (цукерка, жувальна гумка, вода).

Ви також можете помічати та про себе рахувати/називати предмети одного кольору чи форми, або ранжувати на свій розсуд.

Категорії

Виберіть принаймні три категорії, наведені нижче, та назвіть якомога більше предметів у кожній. Витратьте кілька хвилин на кожну категорію, щоби придумати якомога більше предметів.

Фільми, країни, книги, зернові культури, спортивні команди, кольори, автомобілі, фрукти та овочі (можна окремо), тварини, міста, телешоу, відомі люди. Щоб зробити вправу складнішою, можете спробувати називати їх в алфавітному порядку.

Усвідомлення тіла

Мета цієї техніки: скерувати увагу на відчуття тіла, щоб заякоритися в теперішньому моменті.

1.        Зробіть 5 глибоких видихів носом, а видихайте ротом (можете злегка скласти губи так, ніби користуєтеся соломинкою).

2.        Покладіть обидві ступні рівно на підлогу. Поворушіть пальцями ніг. «Згорніть» і «розгорніть» пальці ніг кілька разів. Витратьте хвилинку, щоби помітити відчуття в ногах.

3.        Кілька разів тупніть ногами об землю чи підлогу. Зверніть увагу на відчуття в ногах, і ті відчуття, які з’являються, коли ви контактуєте з поверхнями, опускаючи ноги донизу.

4.        Стисніть руки в кулаки, а потім розслабте. Повторіть 10 разів.

5.        Притисніть долоні одна до одної. Натисніть на них сильніше і утримуйте цю позу 15 секунд. Зверніть увагу на відчуття напруги в руках.

6.        Жваво потріть долоні. Зверніть увагу на звук і відчуття тепла.

7.        Простягніть руки над головою, ніби намагаєтеся досягнути неба. Розтягуйтеся так 5 секунд. Опустіть руки і дайте їм розслабитися.

8.        Зробіть ще 5 глибоких видихів і помітьте відчуття спокою у своєму тілі.

Когнітивні вправи

Ці техніки для того, щоби переключити свій розум від дискомфортних думок та почуттів. Їх можна використовувати будь-коли та у будь-якому місці. Експериментуйте, щоби знайти те, що краще працюватиме для вас.

1.        Називайте всі предмети, які бачите.

2.        Опишіть послідовно кроки чи процес виконання тієї роботи, яку вмієте робити добре. Наприклад, готування улюбленої страви.

3.        Візьміть предмет і докладно опишіть його: колір, текстуру, розмір, вагу, запах і будь-які інші властивості, які ви помічаєте.

4.        Скажіть/напишіть своє та 3 інших людей ім’я та прізвище задом наперед.

5.        Назвіть усіх членів своєї родини, їхній вік та одне улюблене заняття.

6.        Прочитайте щось задом наперед.

7.        Подумайте про якийсь об’єкт/предмет і «намалюйте» його в думках або пальцем в повітрі. Наприклад, спробуйте намалювати свій дім, транспортний засіб чи тварину.

Техніки Therapist Aid.

Переклала Божик Софія, клінічний психолог, КПТ-інтерн.

 

Особливості діагностичної роботи працівників психологічної служби з різними цільовими аудиторіями

    

Назва місяця	Заклад дошкільної освіти	Початкова школа	Основна школа	Старша школа
Вересень	– психологічний супровід адаптаційного періоду новоприбулих дітей (вивчення ступеня адаптації до умов закладу дошкільної освіти, опитування та анкетування педагогів і батьків, спостереження за поведінкою та емоційним станом дітей)	– діагностика адаптації учнів до освітнього процесу (опитування та анкетування учнів, педагогів та батьків, спостереження за поведінкою та емоційним станом молодших школярів, комплекс психодіагностичного інструментарію для дослідження адаптації першокласників)	-діагностика адаптації учнів до умов навчання в основній школі (опитування та анкетування учнів, педагогів та батьків, спостереження за поведінкою та емоційним станом школярів, комплекс психодіагностичного інструментарію для дослідження адаптації п’ятикласників)	-діагностика адаптації учнів до умов профільного навчання в старшій школі (опитування та анкетування учнів, педагогів та батьків, спостереження за поведінкою та емоційним станом школярів, комплекс психодіагностичного інструментарію для дослідження адаптації десятикласників)
Жовтень
Листопад	-діагностика особливостей розвитку пізнавальної сфери дітей середньої групи	– індивідуальна та групова діагностика учнів 2-4 класів (дослідження пам’яті, уваги, мислення)	-діагностика учнів 6-8-х класів (особливості міжособистісної взаємодії, вивчення особистісних рис та якостей)
Грудень		– поглиблена повторна діагностика учнів з низьким рівнем адаптації до освітнього процесу	– поглиблена повторна діагностика учнів з низьким рівнем адаптації до умов навчання в основній школі	– поглиблена повторна діагностика учнів з низьким рівнем адаптації до умов профільного навчання в старшій школі
Січень	– діагностика психологічної готовності дітей старшої групи до навчання в школі	– дослідження особливостей формування особистості обдарованих дітей (креативність, здібності, обдарованість)	– діагностичне обстеження учнів 9 класів з метою допомоги їм у профільному і професійному самовизначенні.
Лютий	– діагностика особливостей розвитку емоційної сфери дітей молодшої групи	– дослідження психологічної готовності учнів 4-х класів до навчання у основній школі		-діагностика професійного самовизначення старшокласників

 

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби Методичні рекомендації

За загальною редакцією В.Г. Панка

ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ЇХ НАСЛІДКІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 

Пам’ятка для керівників закладів та установ освіти

Джерело: “Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім’ям з дітьми в період військового конфлікту” : навчально-методичний посібник. - К. : Агенство “Україна”. - 2015. - 176 с.

 

На жаль, як би ми не готувалися до надзвичайних ситуацій, вони відбуваються, вони завжди несподівані і вимагають негайної дії.

Що може зробити освітня установа?

●        Завірити учнів у тому, що про них подбають і що педагогічний колектив готовий до іспитів, які випали на його долю.

●       Підтримувати стабільність у школі.

●       Забезпечити батьків і вчителів необхідною інформацією.

●       Шкільні психологи і консультанти повинні бути готові до надання підтримки і консультування в разі потреби.

●        Виділити час для обговорення того, що сталося.

●       Направити учнів з найбільшою тривожністю, страхом, з дезадаптивною поведінкою на додаткову консультацію до фахівця.

●       Довести інформацію до відома батьків.

●       Звернути увагу на дітей, які нещодавно пережили важку, травматичну подію.

●       Не допускати навішування ярликів і обвинувачень.

●       Пам'ятати, що реакція на травматичну подію залежить як від індивідуальних, так і від вікових характеристик дітей.

При організації заходів щодо ліквідації наслідків кризової ситуації, як і при будь-якій операції, що стосується великої кількості людей, необхідно пам'ятати про те, що всі кроки повинні здійснюватися по добре обміркованому плану.