Творча вітальня вихователів-методистів ЗДО "Професійна комунікація"

РОЗВИВАЄМО НАВИЧКИ  СПІЛКУВАННЯ Й ФОРМУЄМО ПРОФЕСІЙНЕ «Я»

Загальновідомий факт, що людям приємно працювати в згуртованому колективі, в якому встановлені правила взаємодії, які створюють відчуття кордонів і безпеки, де вирішують проблеми за допомогою діалогу,  де кожен працівник вважає себе частиною команди професіоналів, де можна відчувати довіру й повагу колег.

Уміння ефективно спілкуватися – це мистецтво  слухати й чути, бачити й відчувати, розуміти співрозмовника,  доносити до нього свої думки та цінувати інші точки зору. Дослідження свідчать, що успіх людини, яка працює у сфері «людина-людина» на 80% залежить від комунікативної компетентності.

      11 червня 2024 року  відбулось засідання творчої вітальні вихователів-методистів з теми «Професійна комунікація», мета якого - сприяння підвищенню комунікативних умінь та навичок; опанування прийомами ефективного спілкування.

Надія Рачова, консультант КЦПРПП, підкреслила, що комунікація є ключовим елементом успіху в будь-якій сфері життя, вміння спілкуватися має бути притаманним кожному.  Важливими якостями вихователя-методиста  є готовність допомогти, вислухати й підтримати, показати інтерес до того, що говорять педагоги, уміти комунікувати з оточуючими,  мотивувати до професійного зростання, виявляти ініціативність і підтримку.

 Учасники розглянули сім  негативних звичок людського спілкування, складові ефективної комунікації,  виконали вправи «Світло моєї душі», «Найщиріше побажання», «Три рухи», «Карусель», «Групове намисто», які сприяли формуванню навичок взаємодії на принципах партнерства та взаємоповаги.  

Засідання  пройшло в доброзичливій атмосфері. Вихователі-методисти відзначили актуальність теми, отримали корисну інформацію та безліч позитивних емоцій.

 

 

    

 

 

Поради Світлани Ройз

 

ЧОМУ ВАЖЛИВІ ВІДЧУТТЯ СПІЛЬНОТИ ТА РОДИНИ

Після 24 лютого 2022 року Світлана Ройз звертається до всіх, з ким спілкується, працює та навчає, як до родини. За її словами, ми відчуваємо своїми тих, з ким маємо спільну реальність. Через війну ми живемо ще й у спільній травматичній реальності, оскільки переповнені відчуттями травматичного досвіду.

Попри це, відчуття спільноти, нехай і наповненої травматичним досвідом, дає змогу створювати рамку безпеки.

На жаль, гарантувати дітям фізичну безпеку зараз неможливо. Але ми можемо створити відчуття захищеного середовища. Психологиня акцентує, що, за порадами травмотерапевтів, словосполучення “безпечне середовище” краще замінити на “захищене середовище”. Бо зараз, в умовах війни, фрази “безпечний простір”, “безпечне середовище” сприймаються нами як сигнал небезпеки. Якщо ж дитина перебуває в суб’єктивно захищеному середовищі, її мозок починає опрацьовувати інформацію. А це важливо під час навчання.

 Налаштуватися на роботу в класі можна… зробивши ковток води

Часто ми чуємо пораду, що, коли хвилюєшся, треба попити води, та не розуміємо, як це справді працює. Світлана Ройз пояснює, що, переживаючи стресове навантаження, вода потрібна людині для роботи внутрішніх органів та нервової системи.

“Якщо ми переживаємо стресове навантаження чи будь-який стресовий досвід, і нам не вистачає в цей момент рідини, цей досвід буде переживатися як більш небезпечний. Якщо ж вистачає – отримаємо досвід стресу, з яким можемо впоратися, – додає психологиня. – Тому я раджу привчати себе та дітей до корисної звички – пити час від часу воду”.

Це важливо в школі, коли вчителі переходять до нової теми або як тільки повернулися з укриття до класу та продовжують урок. Світлана Ройз радить освітянам просити дітей пийнути ковток води та зробити “вдих-видих”. У такий спосіб залучається навкологлотковий нерв, який передає сигнали парасимпатичній нервовій системі, а вона відповідає за заспокоєння та розслаблення.