Психологічне благополуччя як метод попередження професійного стресу та емоційного вигорання

 

Про проведення засідання професійної спільноти практичних психологів і соціальних педагогів «Ресурс» з теми «Психологічне благополуччя як метод попередження професійного стресу та емоційного вигорання»

 

      Найбільші можливості відкриваються для тих, хто володіє знаннями і навичками.

      Однією з трудових функцій практичного психолога, визначених у професійному стандарті  є здійснення психологічної профілактики, що передбачає знання особливостей підтримки та збереження психічного здоров’я та їхніх чинників, визначення напрямів профілактичної роботи з попередження психічних розладів, емоційного вигорання, уміння  ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.

      Тому 30 листопада 2022 року в залі засідань управління освіти та спорту відбулось засідання професійної спільноти практичних психологів і соціальних педагогів  «Ресурс» з теми «Психологічне благополуччя як метод попередження професійного стресу та емоційного  вигорання».

  Консультант Козятинського Центру професійного розвитку педагогічних працівників Надія Рачова висвітлила зміст і компоненти психологічного  благополуччя особистості.

       На заході розглянули основні критерії психологічного благополуччя, способи організації психологічної профілактики, визначили ключові показники їх ефективності відповідно до визначених завдань і  потреб.

       Практичний психолог Махаринецької гімназії Яна Мельник провела тренінгове заняття «Намалюю в душі сонце», ознайомила учасників  з методами відновлення та регуляції психоемоційних станів.

 Надія Рачова запропонувала технологію «World Cafe», яка дозволила  залучити у процес обговорення працівників служби та створити майданчик для рефлексії отриманого досвіду.

  

 

 

Про проведення воркшопу для працівників психологічної служби "Емоційна підтримка учасників освітнього поцесу під час воєнного стану"

У складний період воєнного стану професійний портрет педагога набуває нової якості – психологічної спроможності. Порушення звичного режиму навчання, тривожне очікування повітряних сирен, турбота про рідних,  невпевненість у найближчому майбутньому призводить до  виснаження психіки, робить організм вразливим. Тому емоційна складова педагогічної діяльності все більше привертає до себе уваги.

     03 листопада 2022 року в залі засідань управління освіти та спорту  відбувся воркшоп для практичних психологів і соціальних педагогів з теми «Емоційна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану».

  Мета воркшопу:  зорієнтувати педагогів на побудову  нової емоційної насиченої реальності, оволодіння  практичними методами і прийомами надання психологічної   підтримки.

       Надія Рачова, консультант Козятинського центру професійного розвитку педагогічних працівників, зазначила, що емоційна підтримка є дуже важливою для всіх учасників освітнього процесу. Адже емоційний стан та стресостійкість педагога безпосередньо впливають на емоційний стан учнів та атмосферу в класі.  Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити ресурси стійкості та життєвої енергії.

    Присутні розглянули механізми емоційної підтримки та  складові резильєнтості.

   Під час роботи воркшопу працівники психологічної служби обмінялись досвідом використання технік саморегуляції, практичних методів і прийомів психологічної  підтримки.

Оксана Гулькова, практичний психолог ліцею №1, ознайомила з методиками  МАК «Жив-був...», «Я прийшов», які можна використовувати при груповій роботі, індивідуальному консультуванні з учнями 10-12 років,   педагогами та  батьками.

  Андрій Баландін, практичний психолог ліцею №5, запропонував для використання у роботі з учнями розвивальну методику «Мої емоції», яка спрямована на прийняття та усвідомлення своїх емоцій, незалежно від їх емоційного полюсу.

    Людмила Шевчук, практичний психолог ліцею, поділилась досвідом корекційної роботи на зняття емоційного напруження.  

     Деякі з запропонованих вправ учасники мали змогу відпрацювати одразу на практиці, отримавши досвід використання та активізувавши власні внутрішні ресурси. 

 

 

 

Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій

  

   

    1. Не ігноруйте й не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.

    2. Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план – обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним, ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати, що дитина візьме із собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією). 

  3. Дайте можливість висловити емоції. Скажіть, як самі себе почуваєте (боятися – це нормально, на своєму прикладі покажіть що страх – це ок, ви розумієте дитину, проте не панікуйте й будьте опорою). Потім запитайте в дитини, що вона відчуває, – дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не хоче говорити. Обговоріть, що робити із сильними емоціями, і спробуйте зробити це разом: можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих – затримка дихання – видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати – подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч, дайте знати: як тільки що – ви тут, нехай звертається до вас – вона не одна.

  4. Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір із кількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо? Пограємо в цю гру чи в цю? 

  5. У кожної сім’ї є справи, які ви щодня робили разом – продовжуйте їх робити, це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, а ввечері дивилися пізнавальні відео – продовжуйте. 

  6. Коли слідуєте з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість і долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивилися разом, і згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти неунікальність ситуації й запустити механізми адаптації.

   7. У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява! Пограйте з дитиною в гру “а вигадаймо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами й інше”. Так можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. 

  8. Коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті, можна з дитиною уявляти великі крила янголів (фей тощо), що боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати. 

  9. Коли в дитини виникають запитання, як ми можемо допомогти, – малюйте з малечею малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальних мережах. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе. 

  10. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом. Найважливіше: будьте спокійні й разом із близькими, вірте в нашу армію! 

 Жіночий Ветеранський Рух

Психічне здоров’я учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій: як зберегти і підтримати

Про проведення семінару-практикуму «Психічне здоров’я учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій: як зберегти і підтримати»

Війна впливає на психічне здоров’я кожного громадянина України,  йде постійний вплив різноманітних факторів стресу на життя людей. Це може бути небезпечно, тому що наша психіка виснажується.

Одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу.

19 жовтня в залі засідань управління освіти та спорту відбувся семінар-практикум педагогів ЗДО і дошкільних підрозділів ЗО з теми «Психічне здоров’я учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій: як зберегти і підтримати».

Консультант Козятинського Центру професійного розвитку педагогічних працівників Надія Рачова ознайомила учасників з різновидами можливих порушень психіки під час війни,  звернула увагу учасників на особливості реагування дітей дошкільного віку на травматичну подію.

Поділилася практичними порадами щодо психологічної підтримки і нормалізації психічного стану педагогів і здобувачів освіти.

Під час роботи семінару педагоги опрацювали техніки самодопомоги, які підвищують ресурсність і стресостійкість, а також дихальні техніки, вправи для релаксації, які допоможуть дітям справитися зі стресом, зняти емоційне напруження.

 

Техніки заземлення

 

Техніки заземлення

Техніки заземлення допомагають полегшити тривогу та інші інтенсивні емоції. Також їх використовують на початках терапії для стабілізації при повторному переживанні травматичної події (що є одним зі симптомів ПТСР). Вони відволікають увагу від думки, спогаду чи переживань та переорієнтовують на поточний момент. Просимо звернути увагу, що вони не призначені для уникнення, а для стабілізації та накопичення ресурсів, які знадобляться у подальшій роботі з терапевтом.

Техніка 5-4-3-2-1

Використовуючи цю техніку, ви, за допомогою своїх органів чуття, цілеспрямовано звертаєте увагу на деталі свого оточення. Наприклад, звуки або фактуру предмета. Для цього, наприклад, назвіть 5 предметів, які ви можете побачити; 4 речі, які можете відчути (відчуття одягу на тілі, сонця на шкірі, відчуття доторків до стільця, на якому сидите, вага, структура та інші характеристики предмета, який можна покласти на долоню); 3 звуки, які ви можете почути (рух транспорту, спів пташок, цокання годинника); 2 речі, які можете відчути на запах (запахи в повітрі, парфумів чи олійок); 1 те, що можете скуштувати (цукерка, жувальна гумка, вода).

Ви також можете помічати та про себе рахувати/називати предмети одного кольору чи форми, або ранжувати на свій розсуд.

Категорії

Виберіть принаймні три категорії, наведені нижче, та назвіть якомога більше предметів у кожній. Витратьте кілька хвилин на кожну категорію, щоби придумати якомога більше предметів.

Фільми, країни, книги, зернові культури, спортивні команди, кольори, автомобілі, фрукти та овочі (можна окремо), тварини, міста, телешоу, відомі люди. Щоб зробити вправу складнішою, можете спробувати називати їх в алфавітному порядку.

Усвідомлення тіла

Мета цієї техніки: скерувати увагу на відчуття тіла, щоб заякоритися в теперішньому моменті.

1.        Зробіть 5 глибоких видихів носом, а видихайте ротом (можете злегка скласти губи так, ніби користуєтеся соломинкою).

2.        Покладіть обидві ступні рівно на підлогу. Поворушіть пальцями ніг. «Згорніть» і «розгорніть» пальці ніг кілька разів. Витратьте хвилинку, щоби помітити відчуття в ногах.

3.        Кілька разів тупніть ногами об землю чи підлогу. Зверніть увагу на відчуття в ногах, і ті відчуття, які з’являються, коли ви контактуєте з поверхнями, опускаючи ноги донизу.

4.        Стисніть руки в кулаки, а потім розслабте. Повторіть 10 разів.

5.        Притисніть долоні одна до одної. Натисніть на них сильніше і утримуйте цю позу 15 секунд. Зверніть увагу на відчуття напруги в руках.

6.        Жваво потріть долоні. Зверніть увагу на звук і відчуття тепла.

7.        Простягніть руки над головою, ніби намагаєтеся досягнути неба. Розтягуйтеся так 5 секунд. Опустіть руки і дайте їм розслабитися.

8.        Зробіть ще 5 глибоких видихів і помітьте відчуття спокою у своєму тілі.

Когнітивні вправи

Ці техніки для того, щоби переключити свій розум від дискомфортних думок та почуттів. Їх можна використовувати будь-коли та у будь-якому місці. Експериментуйте, щоби знайти те, що краще працюватиме для вас.

1.        Називайте всі предмети, які бачите.

2.        Опишіть послідовно кроки чи процес виконання тієї роботи, яку вмієте робити добре. Наприклад, готування улюбленої страви.

3.        Візьміть предмет і докладно опишіть його: колір, текстуру, розмір, вагу, запах і будь-які інші властивості, які ви помічаєте.

4.        Скажіть/напишіть своє та 3 інших людей ім’я та прізвище задом наперед.

5.        Назвіть усіх членів своєї родини, їхній вік та одне улюблене заняття.

6.        Прочитайте щось задом наперед.

7.        Подумайте про якийсь об’єкт/предмет і «намалюйте» його в думках або пальцем в повітрі. Наприклад, спробуйте намалювати свій дім, транспортний засіб чи тварину.

Техніки Therapist Aid.

Переклала Божик Софія, клінічний психолог, КПТ-інтерн.