Негативний бік позитивного мислення

 

 Чим шкодить "завищена планка", як правильно ставити цілі, шкода і користь афірмацій

 Значна кількість людей по своїй природі вірить в диво, що можна отримати все і відразу, не докладаючи особливих зусиль.

Таку особливість психологи називають інфантильністю, або іншими словами незрілістю.

 Для дитини така поведінка цілком природня – її фізичних і психічних якостей ще недостатньо для задоволення навіть найбазовіших своїх потреб.

 Процес дорослішання і полягає в тому, що спочатку всі свої "хочу" дитина задовольняє через батьків – спочатку кричить і вимагає, потім вчиться терпіти і приборкувати свої бажання і з часом тільки може брати на себе відповідальність за всі свої потреби.

 На жаль, багато людей психологічно застряють в дитячому віці з бажанням отримати все і відразу, не докладаючи зусиль, вірою, що все якось само собою вирішиться, випаде шанс, виграш в лотерею, з'явиться добрий чарівник, який їм допоможе, позбавить всіх проблем і здійснить усі бажання.

 Звідси і виникають такі популярні останнім часом грубі набори технік з позитивної психології.

 Сама по собі позитивна психологія виникла як науковий метод, але в масовій культурі присутній тільки набір простих і грубих методик, що називають "позитивним мисленням".

 – Будь завжди на позитиві! Жени геть негативні думки! Посміхайся! Вір в успіх! Бажай і ти все притягнеш в своє життя без зусиль! Візуалізуй і все трапиться, як чудо! – дуже привабливі гасла для інфантильної людини, у якої не вистачає життєвої сили, старанності, наполегливості та дій для досягнення своїх цілей.

 І багато хто на це "купується", що призводить до серйозних психологічних наслідків.

 ПОЛЮБИТИ – ТАК КОРОЛЕВУ, ПРОГРАТИ ТАК – МІЛЬЙОН!

– Не стримуй себе в своїх бажаннях! Мрій по максимуму! –закликають прихильники позитивного мислення.

 Якщо автомобіть – то "Мерседес", якщо дівчину – то супермодель, якщо чоловіка – то неодмінно королівської крові, якщо грошей – то не менше мільйона...

 Таким чином завищена планка змушує людину відчувати фрустацію, незадоволеність від того що хочеться і того, що має.

 Сама візуалізація і повторення афірмацій на початковому етапі викликає короткострокову позитивну ейфорію, на зміну якій з часом приходить сильний негативний стрес.

Людина розкачала свої "хочу", посилила свої бажання, а реальність не змінилася і  цей збільшений розрив між бажанням і реальністю призводить до серйозного "відкату" – негативного стресу і психологічних переживань.

 У якийсь момент візуалізація втрачає свій солодкий присмак і перетворюється в гіркі муки.

ДУМАЙ ТІЛЬКИ ПОЗИТИВНО!

– Жени будь-який негатив! Зупиняй негативні думки! Вір в успіх! Ігноруй сумніви і страхи! і т.д. – всі ці заклики позитивного мислення мають серйозні наслідки.

 В психології не прийнято ділити емоції на негативні та позитивні.

 Вони всі виконують важливі функції в нашій психіці, будучи певним компасом внутрішнього стану і симптомом серйозних емоційних травм, ігнорувати які не можна.

 Емоційна біль, про яку найчастіше і говорять негативні емоції, сигналізує нам про місце, яке вимагає лікування або про неправильні вчинки.

Якщо провести аналогію з фізичним болем, один раз обпікшись праскою, людина засвоює, що там гаряче і робити цього більше не варто.

 Уявіть, що людина в момент травми починає повторювати собі:

– Мені не боляче. Я здоровий. Праска абсолютно безпечна для мене. Буду позитивним – мені геть не боляче!

 Абсурдно звучить, але саме так ми чинимо, коли забороняємо собі певні емоції.

 Людина потрапляє в глухий кут, не розуміє, що з нею відбувається – у неї погані стосунки, вона не усвідомлює, що ця робота її руйнує, що щоденні дії, які вона виконує на автоматі руйнують її здоров'я.

 Їй погано і вона вирішує: "Буду на позитиві, не буду звертати увагу на негатив!" І все глибше заганяє себе в депресію, ігноруючи всі сигнали організму.

 Емоційні травми, в більшості своїй, ми отримуємо в дитинстві, у віці до 7 років. Це травми відносин, втрати, розлуки тощо.

Значної шкоди психіці дитини наносять бійки, сварки між батьками, залежність одного або обох батьків, смерть близької людини, фізичне, сексуальне або емоційне насильство над дитиною та інші.

 І якщо продовжити аналогію з праскою, то все це незагоєні опіки на психіці людини.

 Так і емоційна біль глибоко відкладається в нейронних зв'язках мозку і залишається там, управляючи діями людини.

 У дитинстві дитина не може впоратися з цим, вона буде всіляко уникати і пригнічувати в собі ці негативні емоції, непосильні її психіці, а в дорослому віці всіляко уникати "прасок", повторення ситуацій.

 Для дитини ця біль нестерпна, тому що когнітивні функції мозку ще не дозріли, вона не може аналізувати чи абстрагуватися, що вже може зробити доросла людина.

 Психіка прагне зцілитись, прагне, щоб людина побачила цей опік і вилікувала його, постійно ставлячи її в ситуації, які начебто йдуть по колу, весь час повторюються.

 Якщо на цей досвід накласти позитивне мислення, ситуація не зміниться ніколи. Людина буде 10-й раз потрапляти в відносини, де її принижують, але мислити позитивно і переконувати себе:

– Ну не вдалось, але на наступного разу обов'язково вийде! Треба тільки налаштуватися на позитив і вірити в краще! Наступного разу обов'язково все буде по-іншому!

 Не буде. І налаштуватися потрібно на глибоку терапевтичну роботу, щоб пропрацювати травму, яка сама по собі не проходить і не гоїться позитивним настроєм.

 Тому негативні емоції в жодному разі не варто пригнічувати або ігнорувати. Вони – наші вірні вказівки, де і що в психіці пішло "не так" і потребує зцілення.

       ШКОДА І КОРИСТЬ АФІРМАЦІЙ

 Афірмації – багаторазове повторення людиною якоїсь фрази, як мантри з метою змусити себе повірити, що вона кимось являється або щось відчуває.

 У короткостроковій перспективі це діє і навіть може працювати і на тривалий період, якщо людина таким чином не прикриває свою емоційну біль або намагається уникнути негативних емоцій.

 Якщо ж людина чесна по відношенню до себе, прислухається до своїх почуттів, то афірмації цілком можуть приносити користь.

 До цього методу часто вдаються спортсмени – уявляють як вони пробігають дистанцію, налаштовуються на перемогу, візуалізують свій виступ і т.д.

  Всі методи позитивного мислення – і візуалізація, і налаштування на позитив, і афірмації – можна поставити на службу собі, якщо не використовувати їх як спосіб уникнути проблем, а бути в контакті зі своїми почуттями і реальністю.

    ЩОБ ОТРИМАТИ РЕЗУЛЬТАТ – ДІЙ

  Навіть якщо мати абсолютно здорову психіку, приймати всі свої почуття і емоції на одному позитивному мисленні далеко не поїдеш.

  Без реальних, правильних і ефективних дій мало що відбувається в цьому світі.

 І щоб отримати результат, ці дії, найчастіше багаторазові, потрібно робити постійно: 1000 разів вдарити по м'ячу, щоб забивати голи, 1000 разів кинути м'яч з однієї позиції, щоб потрапити в кільце і ще 1000 разів з інших частин ігрового поля і т.д.

 Не дарма кажуть, що майстром можна стати тільки після 10 000 годин практичної роботи, і найчастіше це 10 000 годин повторення певних дій.

 І людині необхідна зрілість, щоб докладати зусилля, терпіти невдачі і змінювати при необхідності тактику, давати собі час для оволодіння необхідними навичками і постійно діяти, щоб домагатися своїх цілей.

    ЯК ПРАВИЛЬНО СТАВИТИ ЦІЛІ (З ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ):

• Синхронізуватися зі своїми емоціями: негативними – розбиратися в причинах і опрацьовувати їх, позитивні – посилювати.
• Тримати тіло в тонусі, бо воно ваш інструмент в досягненні бажаного і має бути в повному порядку. Не ігноруйте спорт і будь-яку фізичну активність, стежте за харчуванням, здоров'ям, дозволяйте собі розумний відпочинок.
• Будьте впевнені, що мета – саме ваша, а не нав'язана суспільством, рекламою, батьками, дружиною-чоловіком, друзями або ще кимось. Є маса доступних способів як це зробити.
• Коли з метою визначилися – розписуємо її на певні кроки і діємо. Необхідно також розбивати ціль на етапи, вписувати в часові рамки, щоб завжди можна було відстежувати проміжні результати і хвалити себе, що значно посилює позитивне налаштування. Розбиратися з невдачами, адже це практика і досвід, які роблять нас майстрами своєї справи. Шукати причини помилок, усувати їх і рухатися далі.
• В процесі прислухайтеся до своїх почуттів та емоцій, пропрацьовуйте емоційні травми, вчіться необхідним навичкам і пам'ятайте, що помилки – це завжди частина досвіду. Для цього можна читати відповідну літературу, навчатися, брати консультації у професіоналів, звертатися за допомогою до коучів або психологів.

   Ваші цілі мають бути реалістичними, але вимагати від вас трохи більших зусиль і навичок, ніж ви володієте на сьогодні.

   І з кожним етапом важливо відзначати свої досягнення, щоб на рівні психіки фіксувати – я переможець.

   Удачі вам!

Роман Мельниченко, психолог, експерт з відносин, спеціально для УП.Життя

 

Про програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти «Почути голос дитини: культура демократії в дошкіллі»

 

Затверджено програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти «Почути голос дитини: культура демократії в дошкіллі»

 

Програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти «Почути голос дитини: культура демократії в дошкіллі» (далі – Програма) розроблено у рамках меморандуму про співпрацю між Державною установою  «Український інститут розвитку освіти» та Європейським центром імені Вергеланда у напрямі  розроблення та апробації інноваційних матеріалів із розвитку громадянської компетентності для закладів дошкільної освіти та у рамках реалізації Базового компоненту дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2021 року № 33.

Навчання за Програмою відбуватиметься на навчальній платформі Європейського центру ім. Вергеланда https://e-learning.theewc.org, яка розроблена із залученням міжнародних та вітчизняних експертів. Проєкт реалізовується Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» та Європейським центром ім. Вергеланда у партнерстві з Державною установою «Український інститут розвитку освіти».

 

Професійний стандарт "Вихователь закладу дошкільної освіти"

 

   Міністерство освіти і науки розробило професійний стандарт "Вихователь закладу дошкільної освіти", він затверджений Міністерством економіки України. Відповідний наказ  № 755-21 оприлюднено на сайті МОН.

Стандарт "Вихователь закладу дошкільної освіти" визначає основною метою діяльності вихователя організацію навчання, виховання та розвитку вихованців під час здобуття ними дошкільної освіти шляхом формування ключових компетентностей відповідно до державного стандарту.

Професійна діяльність вихователя здійснюється відповідно до трудового договору та/або посадової інструкції. Вихователь безпосередньо підпорядковується керівнику закладу дошкільної освіти, а також керівнику структурного підрозділу закладу освіти (у разі його наявності).

Документ передбачає обов’язкове підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти не рідше одного разу на 5 років загальним обсягом не менш ніж 120 годин на 5 років.

Необхідними загальними компетентностями для вихователя закладу дошкільної освіти є громадянська, соціальна, культурна, лідерська, підприємницька, етична.

 

Про семінар для вихователів-методистів, вихователів ЗДО і дошкільних підрозділів з теми «Створення портфоліо педагога закладу дошкільної освіти».

 

Знання – як небеса, належать усім

А. Гешель

      19.10.2021 відбувся семінар для вихователів-методистів, вихователів закладів дошкільної освіти і дошкільних підрозділів    з теми «Створення портфоліо педагога закладу дошкільної освіти».

     Учасники обговорили питання планування та реалізації індивідуального професійного розвитку відповідно   до власних потреб.  

     Консультант Козятинського Центру професійного розвитку педагогічних працівників Надія Рачова  ознайомила присутніх із змістом професійних компетентностей відповідно до кваліфікаційних  категорій. Надала методичні рекомендації щодо створення портфоліо педагога на Google Drive і блогу в системі Google на Blogger, мета яких поділитися досвідом, продемонструвати майстерність і професійний рівень.

      Марина Ясінська, вихователь ДНЗ №2, презентувала своє портфоліо на платформі Blogger, ppt-onlaine, portfoliobox.net.

      Надія Рачова провела з учасниками семінару вправи «Професійне «Я», «Ловець блага», «Я заслуговую на…», які сприяли розвитку позитивної концепції «Я - педагог».

      Під час семінару  окреслили  меседжі  сучасного педагога – перебувати в постійному пошуку, адекватно оцінювати свої можливості, ставити реальні цілі, усвідомлювати свої професійні мотиви й пам’ятати, що успіх неможливий без переведення «треба» в «хочу».

 

 

 

 

Професійний стандарт «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти»

 Професійний стандарт керівника (директора) закладу дошкільної освіти внесено до Реєстру професійних стандартів.

Під час розроблення професійного стандарту Міністерством освіти і науки України було дотримано етапів розроблення та затвердження професійних стандартів відповідно до пункту 4 Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 373. До його розроблення були залучені провідні науковці та практики у галузі дошкільної освіти.

Професійний стандарт містить умови та критерії для визначення відповідності професійної кваліфікації особи вимогам до роботи на посаді керівника закладу дошкільної освіти, а також втілює сучасний підхід до визначення переліку трудових функцій та трудових дій/операцій, опису загальних і професійних компетентностей керівника (директора) закладу дошкільної освіти.

До трудових функцій керівника (директора) закладу дошкільної освіти увійшли:

·         організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу;

·         участь у створенні, підтримці та розвитку здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища;

·         партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу;

·         професійний розвиток та самовдосконалення.

До переліку професійних компетентностей увійшли:

·         прогностична;

·         організаційна;

·         оцінювально-аналітична;

·         предметно-методична;

·         здоров’язбережувальна;

·         проєктувальна;

·         психо-емоційна;

·         педагогічне партнерство;

·         морально-етична;

·         здатність до навчання впродовж життя;

·         інформаційно-комунікаційна.

Професійний стандарт «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти» слугуватиме орієнтиром для кар’єрного зростання, перевірки відповідності займаній посаді, професійного розвитку, а також підвищення кваліфікації керівників закладів дошкільної освіти.

Завантажити публікацію можна за покликанням: https://www.me.gov.ua/Files/GetFile?lang=uk-UA&fileId=617126c6-1ffc-4636-9b4b-3566b2ab285d

 

 

Презентація "Портфоліо педагога закладу дошкільної освіти"

 

Як реагувати на критику?

 

(Рекомендації психолога)

– Як навчитися правильно реагувати на критику?

Що б ви не робили, ви ніколи не будете застраховані від критики. Адже навіть найуспішніших і найдобріших людей хтось, колись, але критикував.

– Тож якщо закидів у свою сторону не уникнути, чи можна навчитися на них правильно реагувати?

Для цього варто змінити саме відношення до критики. Насправді, якщо замислитися, то критика завжди є позитивною! Адже це лише зворотній зв’язок, така собі інформація, яку ви отримуєте від контакту з іншою людиною. А інформація не може бути позитивною чи негативною. Все залежить від нашого ставлення до неї.

– Чи можна якийсь приклад?

Так. Наприклад, якщо друг вказує вам, що те, що ви робите, може призвести до зайвих проблем у вашому житті, то така критика – конструктивна. Тобто, інформація є корисною для вас і якщо ви дослухаєтеся до зауваження свого друга, то зможете уникнути неприємних наслідків.
Але навіть у випадку, якщо ваш співрозмовник вам не допомагає, а навпаки, безпідставно засуджує вас чи вашу поведінку – ця інформація також може бути дуже корисною. Адже вона показує, з ким ви маєте справу. Скоріш за все, ваш критик виявиться людиною, яка схильна звинувачувати інших у своєму ж незадоволенні. Якщо ви дослухаєтесь до цієї інформації, то це допоможе вчасно прийняти рішення про те, чи хочете ви продовжувати стосунок з цією людиною.

– Якщо критика є такою корисною, чому ж ми так гостро на неї реагуємо? І як виробити більш спокійне ставлення до зауважень у свій бік?

Будьмо відвертими, насправді, ми не любимо критики. Адже вона порушує наше уявлення про себе і таким чином ставить під загрозу усю нашу самооцінку. Саме тому ми й почуваємося так дискомфортно коли нас критикують і намагаємося будь-якими способами уникати критики.
Але все ж не варто поспішати втікати від неї. Особливо коли емоції беруть гору і хочеться негайно усе заперечити. Рекомендую пам’ятати, що ви завжди встигнете спростувати нічим не підтверджені слова. Навпаки, якщо ви заскочені зауваженням, спершу візьміть тайм-аут. Це можна зробити, відверто повідомивши співрозмовнику, що ви почули його бачення, але оскільки ця інформація є несподіваною для вас, то ви волієте спершу її обдумати, а тоді зможете сказати свою думку.

Якщо ви трішки почекаєте, то негативні емоції обов’язково стишаться, а під час тайм-ауту рекомендую пропустити критику через три фільтри:
1) Фільтр користі: чи ця критика несе у собі якусь користь для вас?
2) Фільтр турботи: чи критик дбає таким чином про ваші інтереси?
3) Фільтр важливості: чи зараз ця критика важлива та актуальна для вас?
Якщо хоча б на одне питанання ви дали відповідь “так”, то зауваження є конструктивним і допоможе вам змінитися на краще. Якщо ж на всі три питання ви дали відповідь “ні”, можете сміливо ігнорувати таку критику – вона є деструктивною і лише зіпсує вам настрій.

 

Мар’яна Франко – психологиня, психотерапевтка Психологічної студії “Сенс”, тренерка з розвитку емоційного інтелекту Львівська Школа Емоційного Інтелекту