Про семінар-практикум "Особливості виховання гіперактивної дитини"

      Досить часто непосидючих і неуважних дітей  називають «гіперактивними»  і «невихованими». Але це зовсім різні поняття. Причина гіперактивності носить фізіологічний характер і криється у функціональному порушенні обмінних процесів мозку. Дошкільники з проявами гіперактивності в поведінці,   які відвідують заклади дошкільної освіти, потребують особливої уваги, допомоги та підтримки як з боку батьків, так і з боку педагогічних працівників. Чи вдасться встановити контакт з такою дитиною в дитячому садку, багато в чому залежить від стратегії і тактики дорослого.

   Завдання педагогів полягає в тому, щоб допомогти таким дітям адаптуватися до справжньої дійсності без шкоди для їхнього  психічного здоров'я.

  Саме тому 23 лютого 2022 року в залі засідань управління освіти та спорту відбувся семінар-практикум для педагогів закладів дошкільної освіти й дошкільних підрозділів закладів освіти «Особливості виховання гіперактивних дітей».

 Консультант Козятинського Центру професійного розвитку педагогічних працівників Надія Рачова ознайомила присутніх з факторами, які можуть стати  причиною гіперактивної поведінки, ознаками СДУГ,  правилами спілкування та напрямами роботи педагога з гіперактивною дитиною.

 У практичні частині семінару проведені вправи «Чим відрізняється активна дитина від гіперактивної», «Проблеми гіперактивної дитини» «Сонечко позитиву», «Створення колажів» сприяли  підвищенню рівня обізнаності щодо стратегій реалізації педагогічного супроводу дітей з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю.

    Консультант запропонувала педагогам ігри на розвиток у гіперактивних дітей здатності до переклю­чення уваги, швидкості мислення, вольо­вої регуляції, уміння контролювати імпульсивні дії («Будь уважний», «Стеж за рухом і словом», «Закресли всі цифри»,  «Говори», «Ліліпути та велетні»).

     Звернула увагу на те, що необхідно підбирати ігри на тренування тільки однієї психічної функції, наприклад, ігри, що сприяють розвиткові уваги.

   Семінар пройшов у  дружній атмосфері. Учасники брали активну участь в обговоренні питань і висловили бажання щодо нових зустрічей.

    

 

 

Презентація "Гіперактивний розлад із дефіцитом уваги"

 

МОЗ затвердило нове зимове меню для дитячих садків

    

Міністерство охорони здоров’я затвердило триразове зимове меню для дошкільних закладів освіти.

    Це сезонне чотиритижневе меню. У ньому є п’ять варіантів страв на кожне приймання їжі (сніданок, обід і вечеря). Всього в меню 160 найменувань. Окрім як у дитячих садках, це меню можна використовувати для харчування дітей віком від 1 до 7 років у закладах відпочинку та оздоровлення.

Про проведення семінару-практикум для вихователів-методистів "Фахова компетентність педагогічних працівників ЗДО"

Шляхи  зростання фахової майстерності педагогів закладів дошкільної освіти  в умовах інноваційного освітнього середовища

 

       Професійне зростання, підвищення психолого-педагогічної культури освітян — безперервний процес.

       Педагогу закладу дошкільної освіти дуже важливо постійно відчувати професійну й особистісну підтримку вихователя-методиста ЗДО,   основними завданнями якого є формування інноваційного середовища, професійна взаємодія з колегами, тобто участь у колективних та групових формах методичної роботи, активізація творчого потенціалу та збагачення досвіду педагогів.

   11лютого 2022 року в залі засідань управління освіти та спорту відбувся семінар-практикум для вихователів-методистів ЗДО «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти».

    Консультант КУ «Козятинський Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Надія Рачова акцентувала увагу на тому, що вихователі мають свободу вибору найбільш ефективної та зручної для них моделі та форми планування як інструменту організації освітньої діяльності; мають право проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку, і важливим є не використання певних форм роботи, а їх доречність для оволодіння дітьми ключовими компетентностями.

   Консультант зазначила, що ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства, просторі дитинства, який ґрунтується на принципах поваги до особистості, довіри, доброзичливості, прийнятті, діалогу, та надала рекомендації вихователям-методистам «Як перетворити колектив на команду однодумців».

    У практичному блоці учасники семінару за формами самооцінювання визначили  ефективність планування педагогами своєї діяльності, рівень підвищення професійної компетентності педагогічних працівників,  методичного забезпечення закладу дошкільної освіти та  налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу.

       Вихователі-методисти у позитивній атмосфері окреслили ключові меседжі:

·  сприяння вдосконаленню інформаційно-цифрової компетентності педагогічних працівників;

· організація методичного супроводу виявлення, вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;

·      сприяння безперервній професійній освіті педагогів ЗДО.

   «Хто стоїть на місці, той відстає…А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище». У цьому й полягає   місія сучасного педагога.

 

  

Орієнтовний опис професійних компетентностей вихователя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників

Управлінська майстерка – майданчик для практичних рішень у сфері освіти, обмін досвідом, можливість віднайти для себе нові ідеї

  

          На засіданнях управлінської майстерки завідуючих і вихователів-методистів, які відбулись  28 січня  і 02 лютого 2022 року, учасники обговорили найбільш важливі практичні рішення з питань самооцінювання освітнього середовища  закладів дошкільної освіти.

   Надія Рачова, консультант Козятинського Центру професійного розвитку педагогічних працівників, акцентувала  увагу на кроках проведення самооцінювання й застосуванні методів збору інформації та їх взаємозв’язку в процесі самооцінювання.

  Учасники майстерки заповнили форми «Спостереження за освітнім середовищем у ЗДО» й «Вивчення документації у ЗДО» та визначили рівень  оцінювання якості освіти за критеріями та індикаторами.

З метою вдосконалення  здатності до документування управлінської діяльності педагоги розглянули вимоги до оформлення   ділової документації за Уніфікованою  системою організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163:2020 та  організації здійснення документообігу, формування справ, зберігання службових документів та користування ними у поточній діяльності закладу дошкільної освіти.

 

 

Формування добрих намірів у дошкільників

 

      

Не чекай, що твоя дитина буте такою, як ти або такою, як ти хочеш.  Допоможи їй стати не тобою, а собою.

Януш Корчак

    Формування добрих намірів -  це ефективна методика виховання, за використання якої дитина змінюється зсередини. Якщо чогось не можна досягти через формування добрих намірів, швидше за все, цього не вдасться зробити ніякими іншими способами. Треба пам’ятати, що добрі наміри не дають негайного результату, поведінка залежить від ступеня зрілості дитини.

Формування добрих намірів дитини є ефективним методом дисципліни, який може бути використаний замість методу наслідків і покарань, який вимагає від дитини подумати двічі, і настає вже після того, як інцидент стався.

Діти дошкільного віку зазвичай  не планують заздалегідь свої дії, не можуть контролювати свої емоції, поки в їх мозку не розвинеться інтеграція та дозрівання прифронтальної кори головного мозку, а це, зазвичай, настає від 5 до 7 років. До цього часу діти керуються інстинктами, і емоційна спалахи для них – звичайна справа.

     Вислови на адресу дитини: «Не кричи», «Не перебивай», «Припини це», «Не будь таким грубим», «Візьми себе в руки», «Не будь таким нервовим», «Не кажи дурниць», «Не будь жаднюгою» приречені на провал.  

Дитина не припинить тягнути кота за хвіст, не прибере свої іграшки, не поділиться цукеркою поки цього не захоче. Добрі наміри як насіння, щоб воно проросло, потрібен час, а без насіння немає плодів.

Дітям потрібно зустрічатися зі здоровими заборонами і обмеженнями. Їм потрібно  відчувати природний перебіг життя. Не все буде так, як хотілося б. Дорослим важко  витримувати емоції дитини, які виникають у відповідь на заборону чи обмеження. Дитина тоді позбавляється цінного досвіду зіткнення з невдачами і з тим, що йде врозріз з її бажаннями.

Зіткнення з тим, що йде не так, за турботливою та теплою участю дорослого – це маленький тренувальний аеродром для зльоту у доросле життя, де буде дуже багато обмежень.

Щоб дитина виросла гнучкою і життєстійкою, щоб вміла адаптуватися до того, чого не змінити, їй дуже важливо в дитинстві щоразу стикатися з обмеженнями цього світу, проживати поряд з дорослим різні емоції, відчувати, що вони нормальні.

Коли ми формуємо добрі наміри, ми маємо намагатися переносити увагу з наших власних бажань на бажання дитини. Змість «Ти повинна…», «Я хочу, щоб ти….», потрібно говорити «Чи можу я розраховувати на те, що ти….», «Ти хочеш спробувати…».

Інколи бувають ситуації, коли дорослі нав’язують волю дитині, такий підхід необхідний, але він не веде формування добрих намірів у дитини. Встановлення волі дорослого не дасть позитивних результатів, якщо діяти занадто жорстко або, якщо  вам дитина не довіряє.

Нам важливо визнавати наявність добрих намірів у дитини. Якщо ми будемо говорити про погану поведінку дитини і при цьому навіть, не спробувавши сформувати добрі наміри, бажання бути хорошою – значить «ставити віз попереду коня». Слово дорослого формує думку дитини про себе. Людина хоче бути хорошою.

Дитина ніколи не планує робити щось погане. Дорослому потрібно бути настільки  прихильним і підбадьорливим, наскільки це можливо. Ми віримо, що ти хороша дитина. «Ти не хотів вдарити, ти не планував, ти хороший», «Я рада, що ти це зробив ненавмисне». «Я бачу, що ти не хочеш зі мною розмовляти», але ви тут поруч, ви- на стороні дитини. Необхідно проговорити, що сталося і що вона відчуває. Говорити коротко. Якщо діти б’ються,  одну дитину необхідно  забрати  в затишне місце. Просто обняти, бути поруч, погладити. Під час конфлікту не треба повчати, від цього  ситуація погіршується. Повчання відкладаємо на інший час. Коли в дитини буде кращий настрій – тоді запитати, як ти себе почуваєш, дитина має вас слухати.

Нам потрібно заволодіти увагою дитини -  треба звернутись до неї лагідним голосом, усміхаючись і дивлячись в очі, потім поцікавитися тим, чим вона займається, чим ми можемо їй допомогти.

Коли ми переконалися, що привернули увагу дитини, можемо їй розповісти, які події, яку поведінку плануємо, чого очікуємо від дитини і передбачаємо обов’язково можливі проблеми.

Ми також можемо підтримати і підбадьорити дитину, коли вона зазнає труднощів у здійсненні своїх намірів. Одна справа - сформувати намір, і зовсім інша - бути здатним втілити його.

  Але треба пам’ятати, що складно сформувати добрі наміри у дитини, у якої відсутня мотивація бути хорошою. З такою дитиною виникає спокуса вести себе деспотично. Але застосування сили, як правило, обертається проти нас: насильство породжує опір, покарання викликає протидію, агресію. Така дитина емоційно відчужена. Методи, засновані на насильстві програють. Нам необхідно змінити   обставини, які викликають проблемну поведінку.

      Треба зрозуміти дитину, дивлячись на причину дитячої поведінки. Дитина має побачити дорослого, який може допомогти методом домовленостей. Метод покарання тут не діє. Треба будувати довірливі стосунки з проблемними дітьми, шукати нові методи. Ми  домовились купити іграшки, в кінці місяця, а сьогодні ми купимо фрукти, ми ж домовлялись. Коли дитина проявляє волю, дитина стає особистістю.

Дорослий має тримати чітку альфа-позицію, чіткі кордони. Ми не можемо купити іграшки. Дитина буде плакати, але вона повинна відчути ці почуття, ми маємо  дозволити дитині поплакати, не маємо соромити дитину, дитина має право на негативні емоції, має проживати ці обмеження.

Таким чином ми залучаємо дитину на свій бік з її добрими намірами та режисуємо її поведінку замість того, щоб вказати на невдачі та провини.

Коли ми стаємо на одну сторону з дитиною і отримуємо її згоду вказати їй певний напрямок, ми допомагаємо їй усвідомити, що боротися з суперечливими почуттями та думками - це нормально. Може здатися неважливим і незначним створення намірів у дитини прямо зараз, але саме так дитина починає усвідомлювати, що вона може керувати власною поведінкою і реалізовувати свій людський потенціал.

Дії дорослого у конфліктній ситуації

1. Щоб утримати нашу альфа-позицію, робимо вигляд, що це була наша ідея: «Я бачу, що тобі зараз треба побути в затишку, щоб тебе ніхто не чіпав».

2. Коротко проговорити, що сталося: тебе вдарили/ ти вдарив, ви посварилися. Без звинувачень

3. Коротко проговорити почуття дитини: «Так, я бачу, що ти втомилася/ розсердилася/засмутилася/ тобі було важко/ ти не могла стриматися»

4. Взяти дитину в оберемок, забрати з людного місця і просто намагатися заспокоїти без усілякої моралі.

5. Розвести дітей, що б’ються, по різних місцях, але не як покарання, а для того, щоб дати їм передихнути.

6. Говорити про те, що сталося, ми обов’язково будемо. Але робити ми це будемо, коли емоції вгамуються і в контексті теплих відносин.

 

Схема розмови з дитиною, після інциденту, коли дитина заспокоїлася

Показати дитині, що ваші стосунки у порядку.

Допомогти розповісти, що сталося.

Проговорити емоції.

Проговорити, знайти, помітити добрі наміри дитини.

Підказати ідеї або обговорити разом, вислухати.

Вислухати ідеї дитини, як поводити себе наступного разу в цій ситуації.

Дати зрозуміти, що ваші стосунки у порядку, ви готові підтримати і допомогти й надалі.

Internet