Вправи на розвиток емоційного інтелекту в дітей дошкільного віку

 

 Вправа «Мова емоцій»

Спілкуючись із колегами, друзями чи партнерами, намагайтесь вводити у свої промови фрази плану «Я відчуваю…, тому мені б хотілося, аби…». Це дасть вам можливість висловлювати свої емоції, краще розуміти себе та ясніше донести свої думки до оточуючих.

Коли ви говорите з дитиною, привчайте її до такого ж. Щось на кшталт такого: «Я засмучена тим, що ти не прибрав іграшки за собою. Мені хотілося б, аби ти відповідальніше ставився до моїх прохань».

Вправа «Що я відчуваю сьогодні»

Попросіть дитину кожного вечора підбивати своєрідні підсумки дня. Нехай вона розкаже, яка емоція превалювала для неї сьогодні – злість, радість, смуток тощо.

Вправа «Компас емоцій» ― гра, що дуже добре розвиває емоційний інтелект, вона не лише знайомить дитину з різними почуттями, а й демонструє, у якій ситуації людина відчуває те чи інше. Її суть от у чому: існує набір карток, на кожній із яких смайлик з вдповідними емоціями (наприклад, радість, цікавість, страх, сум, здивування, злість, довіра тощо). Кожний отримає по такому набору. Потім один із гравців придумує ситуацію й обирає емоцію, яку він відчуває під час цієї події. Він кладе картку в центр написом донизу й загадує цю ситуацію, а решта гравців мають відгадати, яку емоцію вона викликає у гравця.

Дітям важко висловлювати свої емоції, а в грі вони легше їх розкривають. Так, наприклад, до ситуації «1 вересня» мати може обрати картку із написом «радість», а дитина обере «страх».

    Вправа «Чому заплакала мишка?» 

    Візьміть улюблену м’яку іграшку дитини або ляльку. Скажіть дитині, що лялька плаче. Малюк має визначити причину і заспокоїти. Підказуйте дитині, що в різних ситуаціях необхідно діяти по-різному: плаче від рани чи болю — звернутися до лікаря, дати ліки; плаче від образи — пожаліти, пояснити.

 Вправа «Відгадай емоцію» 

 Виготуйте картки із зображенням смайлів із різними почуттями. Найпоширеніші — радість, сум, здивування, страх, посмішка. Обговоріть із дитиною, які емоції на них зображені, за яких обставин вони можуть виникати. Можна розвинути гру і запропонувати дитині різні ситуації, а вона має зобразити емоції, що виникають (наприклад: отримав подарунок, розбив чашку, вдарився тощо).

Вправа «Упізнай за голосом» 

Емоції необхідно висловити за допомогою слів. Візьміть найпоширенішу фразу, яку говорять діти щодня в садочку — «Добрий ранок!» — і скажіть її з різною інтонацією. Дитина має відгадати ваші почуття. Поміняйтеся ролями.

Для емоційного інтелекту надзвичайно важливо мати розвинену увагу і спостережливість, адже ці якості необхідні для ефективного спілкування. Пограйте в таку гру:

Вправа «Поділись із другом»  

Ви граєте роль дитини, у якої є улюблена іграшка. Ваш малюк повинен у вас її попросити. Ви маєте не погоджуватись одразу. Це навчить дитину знаходити потрібні слова. Коли нарешті вас переконають поділитися, поміняйтеся ролями. Щоб уникнути копіювання, нехай ваша дитина, наприклад, їстиме смачну цукерку, а ви просите її поділитися. Якщо нарешті вмовите малюка, запитайте в нього, чому він вирішив поділитися з вами.

Вправа  «Допоможи порозумітися» 

Знадобляться картки із зображеними ситуаціями або просто уява. Дитина повинна розповісти, як вона діятиме, якщо:

1) побачить, як б’ються два хлопці;

2) хтось захоче погратися її іграшкою;

         3) навмисно образили.

   Гра «Знайди  м`яч»

Обирається  один  ведучий. Діти  сідають  в  ряд  лицем  до  нього. За  спинами  передається  невеликий  м’ячик  або  інший  предмет. По  виразу  обличчя  та  пози  ведучий  повинен  вгадати,  у  кого  м’ячик. Передача  м’яча  припиняється  після  сигналу.

Гра «Мімічна  гімнастика»

Дитині  пропонується  виконати  ряд  вправ  для  мімічних  м`язів  обличчя. Наморщити  чоло, підняти  брови (подив). Розслабитися. Залишити  чоло  гладким   протягом  однієї  хвилини. Зсунути  брови, нахмуритися (серджуся). Розслабити-ся. Повністю  розслабити  брови, закотити  очі (а  мені  все одно – байдужість). Розширити  очі, рот  відкритий, руки  стиснуті  в  кулаки, все  тіло  напружене ( страх, жах). Розслабитися. Розсла-бити  повіки, чоло, щоки ( лінь, хочеться  дрімати). Розширити  ніздрі, зморщити  ніс (огида, вдихаю  неприємний  запах). Роз-слабитися. Стиснути  губи, примружити  очі ( презирство). Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось  я  який!).

Гра «Чарівний  мішечок»

Перед  грою  потрібно  обговорити  з  дитиною який  у  неї  настрій, що  вона  відчуває,  може  ображена на  когось. Далі  дитині  пропонують  скласти  у  чарівний  мішечок  всі  негативні  емоції: злість, образу, сум. Цей  мішечок  з  усім  поганим, що  в  ньому  єсть, викидається. Можна  запропонувати  дитині  самій  викинути  мішечок. Добре, якщо  дорослий  теж  покладе  в  цей  мішечок  свої  негативні  емоції.

Можна  використати  ще  один  «чарівний»  мішечок,  з  якого  дитина  дістане  ті  позитивні  емоції,  які  вона  хоче.

Гра «Малюємо  емоції  пальцями»

Дитині  пропонується  намалювати  свої  емоції  пальцями. Для  цього  потрібно  використовувати  баночки  з  гуашевою  фарбою. Можна  намалювати  свій  настрій  за  допомогою  пальців.

Гра «Різнокольорова  вода»

Дитині  пропонується розфарбувати  воду  в  різні  кольори. Запитайте  в  дитини, як  зробити  «сердиту  воду», «добру», «веселу». Можна  розфарбовувати  воду  в  найрізноманітніші  настрої. Покажіть  дитині, як  можна  за  допомогою  однієї  і  тієї  ж  фарби  отримати  різні  відтінки  і  як  при  цьому  зміниться  «настрій» води. Наприклад, чорна  вода була  «сердитою», а  сіра  стала  вже  «задумливою».

Гра «Настрій»

Діти  сидять  в  колі  і  перекидають  одне одному м’яч. Ведучий  кидає  його  одному  з  дітей  і  називає  будь-який настрій  або  емоцію. Дитина  повертає  м’яч  і  називає  протилежний  настрій. Наприклад:

Веселий – сумний

Добрий – злий

Теплий – холодний

Ясний – темний

Гра «Музика та  емоції»

Прослухавши  музичний  уривок, діти  описують  настрій  музики: весела – сумна, задоволена – сердита, смілива – боязлива, бадьора – втомлена, тепла – холодна.

Гра «Малюємо  настрій  музики»

Після  прослуховування  та  обговорення  характеру  і  настрою  музики  можна  запропонувати  дітям намалювати  її.

Вправа «Зображення  емоції»

Дорослий  показує  дітям  картинки  із  зображенням  емоцій: радість, сум, подив, злість,страх, сором, цікавість.

Завдання дітей – визначити,  яке  почуття  виражає  картинка. Потім  дорослий  пропонує зобразити  дітям  кожну  з  емоцій.

Вправа «Вгадай  емоцію»

На  столі  картинкою  вниз  викладаються  схематичні  зображення   емоцій. Діти  по  черзі  беруть  будь-яку  картинку  не показуючи  її  іншим. Завдання  дитини – за  схемою  вгадати  емоцію, настрій  і  зобразити  її  за  допомогою  міміки, пантоміміки, голосових  інтонацій.

Інші  діти-глядачі  повинні  визначити, яку  емоцію  переживає, зображує  дитина.

Вправа «На  що  схожа  емоція»

Дітям пропонується  повідати  іншим  про  якусь  емоцію: її  можна  намалювати, можна  порівнювати  з  яким-небудь  кольором, твариною, станом, можна  показати  її  в  рухах – усе  залежить  від  фантазії  і  бажання  дитини.

Вправа «Подивимось  один  на  одного»

Діти  розбиваються  на  пари, беруться  за  руки. Ведучий  пропонує: «Дивлячись  тільки  в  очі  і  тримаючись  за  руки, спробуй  мовчки  передати  різні  емоції: «Я  смутний, допоможи  мені!», «Мені  весело, пограймо!», «Я  не  хочу  з  тобою  дружити!» Потім  діти  обговорюють,у  якому  випадку  яка  емоція  передавалася  і  сприймалася.

Вправа «Тигр  на  полюванні»

Дорослий – тигр. За  ним  стають  тигренята. Тигр  навчає  дітей  полювати. Тигренята  повинні  наслідувати  рухи  і  не  вискакувати  попереду  тигра, інакше  отримають  ляпанець. Тигр  дуже  повільно  виставляє  вперед  одну  ногу  з  п’яти  на  носок – витягає  одну  пазуристу  лапу, потім  виставляє  другу  ногу, другу  лапу, підгинає  голову, вигинає  спину  і  повільно  й  обережно  крадеться  до  здобичі. Зробивши  5-6 стрибків, він  групується, притискує  до  грудей «лапу», голову, присідає, готуючись  до  вирішального  стрибка, і різко  стрибає, видаючи  голосний  клич: «Ха!».Тигренята  роблять  усе  це  з  ним  одночасно.

Вправа «Скажи, як я»

Дітям  пропонується  прослухати  уривки  із  знайомих  віршів  і  визначити  їх  тембровий  відтінок, відповівши  на  питання: «Яким  голосом  я  прочитала? Чому?». Потім  виразно  прочитати  уривок, наслідуючи  мову  вихователя.

Ускладнення:

1.Підібрати  піктограму, що  відповідає  емоційному  забарвленню  вірша

2.Передати  емоції  за  допомогою  міміки, пантоміміки, наслідуючи  виразні  рухи  вихователя.

Вправа «Який (яка) я»

Дорослий  пропонує дітям  висловити  свій  емоційний  стан, своє  самопочуття  за  допомогою  епітетів  та  порівнянь.

Наприклад: я  веселий  та  грайливий, як  літній  дощик; я  задоволена,  як  кішечка  на  сонечку.

Вправа «Чарівний  обруч»

Дорослий  пропонує  дітям  стати  в коло, у  центрі  якого  лежить  обруч. Вихователь  пояснює, що  цей  обруч  чарівний  і  кожен, хто  стане  в  нього  перетворюється  на  веселого  цуцика (злу  пантеру, сумного  зайчика, здивовану  кізочку). Під  відповідну  музику  діти  почергово  виконують  ролі.

Вправа «Будівельники»

Учасники  стають  в  одні  лінію. Ведучий  пропонує  уявити  і  показати  мімікою  та  рухами, як  передаєш  сусіду:

·            важке  цебро  з  цементом;

·            легкий  пензлик;

·            цеглу;

·            величезну  важку  дошку;

·            цвях;

·            молоток.

Вправа «Угадай  настрій  по  голосу»

Педагог  вимовляє  фразу  з  тембровим  відтінком, що  відповідає  вираженню  однієї  з  емоцій. Дитині  пропонують набір  піктограм, з  яких  вона  повинна  вибрати  ту, на  якій  вираз  обличчя  відповідає  даній  емоції.

Вправа «На  що  схожий  настрій»

Учасники  гри  почергово говорять, на  яку  пору  року, природне  явище, погоду  схожий  їхній  сьогоднішній настрій. Почати  порівняння  краще  дорослому:«Мій  настрій  схожий  на  білу  пухнасту  хмаринку,  а  твій?».  Вправа  проводиться  по  колу. Дорослий  узагальнює – який  же  сьогодні  настрій  у  всієї  групи: смутний, веселий, смішний.

Вправа «Тренуємо  емоції»

Запропонуйте дітям  насупитися,  як:

·            осіння  хмара, розлютована  людина, зла  чарівниця,

Посміхнутися, як:

·            кіт  на  сонечку, саме  сонце, Буратіно, хитра  лисиця, радісна  дитина, начебто  вони  побачили  диво

Позлитися, як:

·            дитина, у  якої забрали  морозиво, два  барани  на  мосту, людина, яку  вдарили

Злякатися, як:

·            дитина, що  загубилася  в  лісі, заєць, що  побачив  вовка, кошеня, на  якого  гавкає  собака

Виразити  втому, як:

·            тато  після  роботи, людина, що  підняла  щось  важке, мураха, що  тягне  велику  муху

Зобразити:

·            туриста, що  зняв  важкий  рюкзак, дитину, що  багато  потрудилася, але  допомогла  мамі, стомленого  воїна  після  перемоги.

Вправа «Через  скло»

Дітям пропонується  сказати  що-небудь  один  одному  жестами, уявивши, що  вони  відділені  один  від  одного  склом, крізь  яке  не  проникають  звуки. Тему  для  розмови  дитині  можна  запропонувати, наприклад: «Ти  забув  надягти  шапку, а  на  вулиці  дуже  холодно», або «Принеси  мені  склянку  води, я  хочу  пити», або  дитина  сама  придумає  своє  повідомлення.

Вправа «Живі  картинки»

Розглядання  ілюстрацій  до  художній  творів  супровод-жується  аналізом  немовних  засобів  виразності. Після  розглядання  діти  вправляються  у  наслідуванні   зображеним  емоційним станом  героїв, вираженим  зазначеними  засобами. На  початковому  етапі  вихователь  дає  зразок  використання  цих  засобів.

Варіанти:

1.        «Зроби, як я» («Повтори  за  мною», «Покажи, як  я»),    показує  різні способи  вираження  емоцій  персонажів  за  допомогою  немовних  засобів   виразності. Діти  повторюють  за ним.

2.        Від  імені  будь-якого  персонажа  діти  виконують  різні  завдання: піймаємо  метелика, підкрадемося  до  будиночка.

Вправа «Уяви  собі»

Вихователь  запитує  дитину: «На  чому  ти  сидиш?». Дитина  відповідає. Потім  їй  пропонується  уявити  і  зобразити, як  би  вона  злякалась, якби  сиділа  на даху (на  верхівці  дерева). Дитину  запитують: «Що  ти  побачила?» Потім пропонують  уявити  собі  і  показати, як  би  вона  здивувалась, якби  побачила  веселу  лисичку (великого  птаха, ведмедя); як  би  вона  злякалась, якби  побачила  дракона ( чудовисько, Бабу  Ягу).

Питання: «Кого  зустрів?» Дитина  показує, як  би вона  зраділа, якби  приїхала  бабуся (брат, друг)

Питання: «Кого  проводив?» Дитина  зображує  смуток  від  того, що  від`їхала  мама (загубилось  цуценя, кошеня, занедужав  друг, зламалася  улюблена  іграшка)

Питання: «На  кого  розсердився?» Дитина  уявляє  і  зображує, як  би  вона  розсердилась, якби у  неї  відняли  новий  велосипед (цукерку, іграшку).

Вправа «Зміни  голос»

Дітям  пропонується  уявити собі  і  зобразити  ситуацію, коли  Лисиця ( Заєць, Вовк) вітає  Ведмедя, якого  боїться; Лисицю-подружку; Зайця, якого  хоче  з`їсти.

Варіант. Запропонувати  дитині  голосом  зляканої  Оленки  попросити 

грубку(річку, яблуньку) сховати  її; виконати  пісеньку  Кози  з  казки  «Вовк  і  семеро  козенят», голосом  Вовка, голосом  Кози; сказати  голосом  одного  з  трьох  ведмедів,щоб  було  зрозуміло, хто  запитує: «Хто  сидів  на  моєму  стільці?», «Хто  їв  з  моєї  миски?»

Вправа «Продовж  речення»

Дітям  пропонується  продовжити  речення,  у  якому  дається  опис  емоційного  стану персонажів, зображених  на  предметних  та  сюжетних  картинках. Після  розглядання  картинки  пропонується  гра «Я  почну, а  ти  продовж  речення».

1.        «У  цього  зайчика  свято. Він… (веселий). На  його  мордочці…(посмішка). Його  очі…(сяють  від  радості). Вони  схожі…(сяють  від  радості). Вони схожі…(на  сонечко  з  проміннячками). Зайчик  з  радості  плескає…(у  долоні)  і  стрибає…(на  одній  лапці)».

2.        «Цей  ведмедик  смутний. На  його  мордочці  немає…(посмішки), очі…(сумні).Лапки…(лежать на  колінах).Він  смутно  опустив…(плечі)   і  тихо  сидить…(на  стільці).Грати  йому…(не  хочеться)».

3.        «Мальвіна  дуже  здивувалася. Її  очі…(широко  відкриті), руки…(  притиснуті  до  щік, до  грудей). Вона  викрикнула  від  несподіванки…(«Ах!», «Ох!», «Оце  так!») і  навіть  злегка…(присіла)»

4.        «Цей  гном  сильно  злякався. Його  очі…(широко  відкриті). Від  страху  він  сильно…(тремтить). Руки…(притиснуті  до  грудей.

5.        «Карабас  дуже  розсердився. Його  очі…(дивляться  зі  злістю, зіщурені). Він» стиснув…(кулаки), тупотить…(ногами)  і  голосно  кричить…(«Я  вам  покажу!»)».

Вправа «Угадай, з якої  казки  герой»

Дітям  пропонується  визначити, якому  персонажу  і  з  якої казки  належать  слова, які  вихователь  вимовляє  з  відповідною  інтонацією. Потім  пропонується  відповісти  на  запитання: «Сумно  чи  радісно  говорить  герой?», «Швидко  чи  повільно (тихо  чи  голосно?)»

Ускладнення: 

1.Слова  персонажа  вихователь  супроводжує  характерними  виразними  рухами.

2. Дітям  пропонується  самим  придумати  подібні  загадки.

3.Розігрується  діалог з  літературним  героєм. Дитині  пропонується  поговорити  з  будь-яким  персонажем  зі  знайомих  казок. Педагог  дає  дитині  ляльку, собі  бере  іншу. Потім  веде  діалог, втягуючи в  нього  дитину  так,щоб  інтонаційно  виразити  відповідність  основним  емоціям. Наприклад: зображуючи  бабусю, вихователь  звертається  до  дитини, яка  зображує  онуку: «Чому, онучко, ти  така  сумна? Не  йдеш  з  подружками  погуляти?» Дитина  відповідає. Вихователь: «Не сумуй, посміхнися. Проспівай  мені  веселу  пісеньку, розкажи  вірш, розсміши  бабусю». Дитина  виконує прохання.

Вправа «Зобрази  на обличчі»

Дітям  пропонується  відобразити  на  обличчі  зміст  речення: «холодний  вітер», «похмурі  хмари», «сонячний  день», «чудова  веселка», «блиснула  блискавка», «спілий  кавун», «зелене  яблуко», «гіркий  перець».