Постанова КМУ від 28 липня 2021 р. № 769 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530"

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 28 липня 2021 р. № 769 Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 “Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 51, ст. 1735) зміни, що додаються.

2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2022 року.

Прем'єр-міністр України	Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 73

---

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 769

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530

1. У назві та постановляючій частині постанови слова “діяльності інклюзивних груп” замінити словами “інклюзивного навчання”.

2. У Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженому зазначеною постановою:

1) у назві Порядку слова “діяльності інклюзивних груп” замінити словами “інклюзивного навчання”;

2) пункт 1 викласти в такій редакції:

“1. Цей Порядок визначає організацію інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної освіти.

Дія цього Порядку не поширюється на заклади дошкільної освіти (ясла-садки) компенсуючого типу, будинки дитини, заклади дошкільної освіти (дитячі будинки) інтернатного типу, структурні (дошкільні) підрозділи спеціальних закладів загальної середньої освіти.

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

рівні підтримки - обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі дітей, які цього потребують, відповідно до їх індивідуальних потреб;

ресурсна кімната - частина кімнати, що має відповідний розподіл функціональних зон, призначена для розвитку дітей, зокрема з особливими освітніми потребами, гармонізації їх психоемоційного стану та психологічного розвантаження, надання (проведення) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Лист МОН № 1/9-406 від 10 серпня 2021 року "Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році"

Протягом 2020/2021 навчального року заклади дошкільної освіти (далі - ЗДО) спрямували діяльність на створення та забезпечення здорового, безпечного, комфортного середовища для всіх учасників освітнього процесу, підвищення якості освітньої діяльності закладу. Ці завдання залишаються пріоритетними і в новому навчальному році.

Головне - досконало вивчити та оцінити якість освітньої діяльності й отримати інформацію про реальний стан справ у ЗДО. Ця інформація дозволить побачити переваги й недоліки в організації освітнього процесу, підкаже можливі шляхи підвищення якості освітньої діяльності. На допомогу керівникам закладів Державною службою якості освіти України (далі - ДСЯО) розроблено методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах дошкільної освіти (наказ МОН від 30.11.2020 № 01-11/71).

Лист МОН № 1/9-344 від 07 липня 2021 року "Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік"

Управління закладом дошкільної освіти вимагає від керівника глибоких знань щодо вивчення та аналізу освітньої діяльності закладу, доцільного вибору завдань його розвитку, раціонального та ефективного планування діяльності всіх його внутрішніх систем, використання досягнень науки й практики з метою підвищення професійної компетентності педагогів та забезпечення високої якості дошкільної освіти.

План роботи закладу дошкільної освіти (далі - ЗДО), що зазвичай складається на навчальний рік і літній період (далі - План роботи), є основним документом, який регламентує його діяльність й дозволяє регулювати освітні та управлінські процеси відповідно до колегіально сформульованих завдань, здійснювати ефективні дії, які сприяють формуванню внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Його розробляють за участю педагогів із залученням батьків або осіб, які їх замінюють; обговорюють на засіданні педагогічної ради, яка визначає його форму, структуру, додатки тощо.

Затверджує план роботи керівник ЗДО.

План роботи на літній період може бути як структурним компонентом (другою частиною), так і окремим документом, процедура розроблення та затвердження якого буде аналогічною з Планом роботи на навчальний рік.

Організація роботи закладу дошкільної освіти у новому навчальному році

Рекомендації  для адміністрації закладу дошкільної освіти

 

І. Освітній процес у закладі дошкільної освіти організовується в безпечному освітньому середовищі; включає розвиток, виховання, навчання вихованців і відбувається відповідно до освітньої програми. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти.

Заклади дошкільної освіти для формування освітніх програм закладу можуть використовувати освітні програми, рекомендовані МОН.

Рішення про обрання та використання освітньої програми закладом дошкільної освіти схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти та затверджується його керівником.

Кожна освітня програма повинна передбачати набуття дитиною компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Заклад дошкільної освіти може організовувати освітній процес за одним чи кількома пріоритетними напрямами (художньо-естетичний, фізкультурно-оздоровчий, музичний, гуманітарний тощо).

 

Презентація "Формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах дошкільної освіти"

9 вправ для розвитку пам'яті на уроках в школі і вдома

 

Регулярні фізичні вправи  допомагають знизити ризик розвитку захворювань, але й «прокачка» нашого мозку так само важлива.

Найефективніші вправи, направлені на роботу з пам'яттю та увагою, які можна використовувати на уроках.

Можна намагатись рахувати в умі без калькулятора, запам'ятовувати номери автомобілів в дорозі або вчити іноземні слова. Але, як показує практика, дуже швидко це стає досить нудним заняттям, а інформація здається непотрібною та неважливою.

1. Повернувшись додому або в школу після відвідування нового місця, можна намалювати карту місцевості. Іноді досить складно згадати усі подробиці вулиць. В основному запам'ятовуються яскраві люди, предмети та незвичайні споруди.

2. Також можна працювати з конкретним предметом. Поставте його перед собою та уважно розглядайте його декілька хвилин. А потім закрийте очі та згадайте усі деталі. Можна доторкнутись до предмета й руками нагадати собі деталі, які забули. Намалюйте у своїй уяві цей предмет. Відкрийте очі та проаналізуйте наскільки точно відтворили. За бажанням повторіть.

Як запобігти булінгу? Поради та вправи для розвитку емпатії

 

        Аналіз причин агресивної поведінки у суспільстві; поради, ігри та вправи для розвитку емпатії, які можна використати, щоб запобігти проявам агресії та цькування, від naurok.

 Насміхатися, демонструвати свою зверхність, ігнорувати, принижувати...      Погодьтесь, таке ставлення як у дитячо-підлітковому, так і в дорослому товаристві, на жаль, не рідкість.

 Булінг і мобінг – поняття, які позначають психологічне насильство серед підлітків чи дорослих, – є не тільки у всіх на вустах. З проявами такого ставлення, ймовірно, стикався кожен. Що є причинами виникнення агресивної поведінки, чому це настільки поширено?

Останнім часом багато говорять про те, як подолати булінг у сучасній школі. А чи існують способи попередження цього явища, які дозволять викорінити першопричину, а не боротися із наслідками?

Що змушує людину стати агресором і кривдником?

Чому людина проявляє байдужість до оточуючих? Чому демонструє нетерпимість і агресію? Ці емоції не існують відокремлено, вони обов'язково обумовлені певними причинами.

Швидше за все, більшість пам'ятає класичний малюнок з підручника біології про чоловіка і капелюх. І пояснення – реакція залежить від темпераменту людини.

 

                                   Візуалізація типів темпераменту

Однак не тільки. Чи звертали ви увагу на те, як на одну і ту ж ситуацію реагує людина, перебуваючи в різних емоційних станах? А чи бачили ви тих, хто, відчуваючи себе задоволеним чи щасливим, кривдив би інших? Ймовірно, ні!

Тож поведінка кривдника обумовлена певними психологічними причинами. Наприклад:  

·  негативний досвід – доводилося бути жертвою цькування, тому пережитий страх, відчуття беззахисності не дозволяє особистості бути собою, а вимагає наслідування певного обраного «безпечного» образу;

·  непорозуміння з іншими – з певних причин не вдається знайти спільну мову з оточуючими, а демонстративна поведінка – це виклик або спосіб привернути до себе додаткову увагу всіма можливими способами;

·  власні комплекси – низька самооцінка через несприйняття власної зовнішності чи заздрощі до інших через недооцінку своїх умінь тощо.

Отже, щоб викорінити прояви агресії один до одного як у дорослому, так і дитячо-підлітковому середовищі, потрібно навчитися, перш за все, розуміти емоції інших, ставити себе на їхнє місце із запитанням: «А що він/вона відчуває зараз?». Це вміння називають емпатією.

Емпатія (з грец. empathia – співпереживання) – це здатність розуміти та відчувати емоційні стани іншої людини, бачити світ «її очима» і скеровувати власну поведінку відповідно до цього.

Чому це важливо? Незалежно від характеру та уподобань, кожен прагне відчувати свою приналежність до чогось більшого, ніж він є сам – до певної групи чи спільноти, яку щось єднає. Відповідно, кожен потребує розуміння та підтримки інших.

Пам'ятаєте фільм режисера Станіслава Ростоцького «Доживемо до понеділка»? Одна з ключових фраз із фільму: «Щастя  – це коли тебе розуміють!». Тому в глобальному сенсі можна говорити про те, що, розвиваючи емпатію у своїх учнів, ми допомагаємо їм навчитися швидко знаходити спільну мову з оточуючими. А там, де панує порозуміння і взаємоповага, немає місця цькуванню!

Вправи та ігри для розвитку емпатії

Як стверджують результати досліджень, 98% людей мають вроджені задатки до емпатії. Тому ці здібності можна розвивати. Пропонуємо кілька цікавих творчих вправ та ігор.

1. Вправа «Що  трапилось з  героєм?»

Принцип виконання: Перегляньте разом з учнями світлини людей, які переживають певні емоції, та обговоріть, що могло їх викликати, поставивши запитання, наприклад: «Як  ви думаєте, що відчуває в цей момент людина, яка зображена на світлині?», «Про що «говорить» обличчя та пози персонажа (його руки, плечі, вираз обличчя тощо)».

Запропонуйте школярам  скласти розповідь про  події, що викликали зображену ситуацію.

2. Вправа «Як вчинити»

Заздалегідь підготуйте декілька сюжетних зображень конфліктного змісту. Наприклад:

·  Усі  навколо працюють, а одна дитина сидить без діла.

·  Діти  граються, а одна дитина стоїть осторонь з похмурим обличчям.

·  Хтось плаче, а поряд однолітки сміються.

Принцип виконання: Розкладіть картки на столі зображенням униз. Запропонуйте учням узяти будь-яку картку навмання, описати подію, яку відтворено на малюнку, та запропонувати свій вихід із конфліктної ситуації.

Така вправа вчить школярів бути більш спостережливими, уважними та піклуватись про інших.

3. Вправа «Знайди причину»

Принцип виконання: Під час класної години перегляньте з учнями фільм або мультфільм, персонажі якого конфліктують або кривдять одне одного,  запропонуйте разом поміркувати та обговорити, чому таке відбувається.

Для школярів молодших класів можна використати історію однієї з казок, наприклад, «Попелюшка». Після перегляду організуйте обговорення, запропонуйте школярам разом висловити свої припущення, чому саме зведені сестри знущаються над Попелюшкою.

4. Вправа-гра «Уяви себе на місці...»

Для цієї ігрової вправи знадобляться картки з назвами явищ природи і різноманітних предметів. Наприклад: веселка, промінь, бур'ян, стіл, річка тощо.

Картки роздаються у довільному порядку. Головна умова – ніхто в групі не повинен бачити, кому які картки дісталися.

Принцип виконання: Завдання кожного учасника – вигадати невеличку емоційну розповідь від імені предмета (явища), передавши найбільш точно певні особливості, притаманні явищу чи предмету, не називаючи його. Інші учасники повинні відгадати, про що саме йдеться.

Формат розповіді може бути таким: «Я сумний (щасливий), коли …», «Я відчуваю особливе натхнення тоді...».

Переможець гри – той, кому вдасться найбільш точно і водночас завуальовано розповісти про свого персонажа.

Цю вправу краще проводити зі старшокласниками. Вона розвиває творче мислення, дозволяє учням «вживатися» в ролі інших та навчитися аналізувати різні емоційні стани.

5. Гра «Відгадай емоцію»

Перш ніж проводити цю гру, необхідно підготувати маленькі шматочки аркушів, де попередньо написати назву емоцій, які треба буде відтворити окремим гравцям.

Хід гри: Обирається ведучий, він виходить із кабінету. У цей час учитель пропонує учням обрати будь-який аркушик з емоцією, яку в подальшому доведеться зобразити жестами і мімікою.  

Після того, як ведучий повертається до кабінету, всі приймають пози і вираз обличчя у відповідності з обраним кожним членом групи емоційним станом. Ведучий має відгадати, яку саме емоцію виражає кожен з гравців. Той, чию пантоніму не відгадали, стає ведучим.

Навчіть своїх учнів дивитися на світ очима інших! Це допоможе їм швидко знаходити спільну мову з оточуючими, цінувати спілкування та відчувати себе щасливішими!

osvitanova