Участь батьків у розвитку компетентностей дошкільників

      

 ВСТУП

Відповідальність сім’ї  за розвиток дитини

     

     Участь батьків у розвитку компетентностей дитини, залучення батьків і сімей до освітнього процесу закладу дошкільної освіти утверджує позиції про те, що кожен з батьків дитини є відповідальним за її виховання, розвиток і навчання, за збереження її життя, зміцнення здоров’я, формування почуття людської гідності та усвідомленого ставлення дитини до здорового способу життя.

     Здобуття дитиною дошкільної освіти в закладі освіти або в іншого суб’єкта освітньої діяльності не звільняє батьків від обов’язку доглядати, піклуватися, виховувати, розвивати і навчати її.

     Виховання та розвиток дитини є конституційним обов’язком батьків або осіб, які їх замінюють (Конституція України, закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства» та ін. нормативно-правові акти). Відповідальне виконання обов’язків та виховних функцій сім’ї предмет нагляду та контролю з боку соціальних служб в інтересах захисту дитини.

      У Базовому компоненті дошкільної освіти  з’явився розділ щодо ролі батьків та родини у вихованні та підготовці дитини до школи. Враховані  партнерство вихователя й батьків і  спільне створення умов для розвитку дитини. У документі прописані рекомендації для батьків у вихованні своєї дитини, які компетентності вони мають допомогти їй опанувати. Більш чітко прописана роль батьків в отриманні кінцевого результату.

     У документі йдеться про підвищення культури відповідального батьківства та особливе значення психолого-педагогічного просвітництва батьків. Тож чітко визначені активності, якими діти можуть займатися вдома. Адже це дасть змогу окреслити спільний напрям роботи над вихованням та розвитком дитини.

 

І. ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Участь батьків у розвитку рухової компетентності дитини

     Підтримка батьками процесу формування особистості дитини може відбуватися шляхом розвитку рухових навичок:

-   дотримання спільних вимог щодо розпорядку дня, який відповідає віковим особливостям дитини;

-        допомоги дитині у виконанні щоденних гігієнічних процедур, загартовувальних процедур, доступних в домашніх умовах;

-    заохочення дитини до активної рухової діяльності вдома та на вулиці, проведення спільних ігор, розваг, інших форм спортивного дозвілля;

-   прогулянок на свіжому повітрі за різних погодних умов.

Участь батьків у розвитку здоров’язбережувальної компетентності дитини

    Підтримка батьками процесу формування рухової компетентності дитини може відбуватися шляхом:
-         створення вдома сприятливого середовища за родинними традиціями здоров’язбереження, роз’яснення користі та шкоди певних дій як для власного здоров’я, так і членів родини;
-         зацікавлення і заохочення дитини до вживання корисних для здоров’я продуктів харчування;
-        закріплення в різних життєвих ситуаціях навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, громадських місцях;
-         використання художніх творів (казки, оповідання, вірші, твори живопису тощо) про здоровий спосіб життя.
 

Участь батьків у розвитку особистісної компетентності дитини

 

     Допомога і підтримка батьками процесу набуття дитиною особистісної компетентності у площині розвитку її самоставлення і самосвідомості має бути забезпечена таким чином:

-     безумовного цілісного сприйняття дитини як повноцінного члена родини, а саме: поваги до її потреб та бажань, її емоційної підтримки та заохочення; врахування вподобань та смаків, врахування думки дитини під час прийняття спільних рішень, надання їй відчуття безпеки та захищеності;

-     узгодженості цінностей, виховних позицій та впливів між усіма членами родини;

-       створення в родинних умовах простору для активної життєдіяльності дитини на побутовому та культурному рівнях;

-    забезпечення щоденного позитивного емоційного, вербального та фізичного контакту з дитиною, вияв щирої зацікавленості та особистої участі у справах дитини (ігри, освіта, дозвілля, побут, спілкування тощо);

-  забезпечення умов для набуття дитиною соціального досвіду взаємодії з однолітками та дорослими (відвідування місць громадського користування; гра та освіта з іншими дітьми; участь у культурних, мистецьких, громадських подіях тощо);

-    позитивне ставлення до закладу дошкільної освіти, а також підтримка авторитету педагога, готовність включитися в розвивальну та/або корекційну роботу, ініційовану фахівцями психолого-педагогічного супроводу (педагоги, психологи, медики та інші профільні фахівці), що зумовлена індивідуально-типологічними особливостями та потребами в розвитку дитини.

 

Участь батьків у розвитку предметно-практичної та технологічної компетентності дитини

 

   Підтримка батьками процесу формування сенсорно-пізнавального простору, предметно-практичних дій дитини може відбуватися шляхом:розвитку предметно-практичних та технологічних навичок:

-  забезпечення дитини необхідними матеріалами (конструкторами, папером, природним матеріалом, залишковим і допоміжним матеріалами) для самостійної творчої діяльності, настільно-друкованими іграми;

-       обговорення з дитиною призначення предметів та їх безпечного застосування;

-       розмов та бесід з дитиною про властивості та призначення предметів;

-       залучення до виконання доручень вдома (скласти іграшки, полити квіти тощо);

-  залучення дитини до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою  удосконалення навколишнього життєвого простору.

 

Участь батьків у розвитку сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності дитини

 

    Батьки мають підтримувати формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної і дослідницької компетентності дитини завдяки розвитку сенсорно-пізнавальних, логіко-математичних та дослідницьких навичок дитини:

-  використання у взаємодії з дитиною різноманітних інтелектуальних ігор (лабіринти, конструктори, кубики, мозаїки, ЛЕГО) іграшками, книжками пізнавального змісту (дитячі енциклопедії, художні твори, словники);

-       спільне розв’язання вправ, ігор, завдань, запитань математичного змісту під час прогулянок і спостережень у природі, пізнавальних розмов та бесід з дитиною;

-     організація та планування часу для спільних сімейних справ, життєдіяльності родини у вихідні / святкові дні: проведення спільних ігор і розваг, вікторин логіко- математичного змісту;

-   проведення елементарних дослідів та експериментів з матеріалами та речовинами із залученням дитини до коментування процесу дослідження та до спільного аналізу його результатів.

 

Участь батьків у розвитку природничо-екологічної компетентності дитини та навичок, орієнтованих на сталий розвиток

 

   Залучення батьків у процес формування у дитини природничо-екологічної компетентності та навичок, орієнтованих на сталий розвиток, може полягати у:

-       формуванні у дитини поняття про себе як про мешканця планети Земля, від якого також залежить життя всього живого;

-       виявленні власної обізнаності та в ознайомленні дитини та інших членів родини з інформацією про те, як зберігають природні ресурси та дбають про довкілля в нашій країні та інших країнах світу;

-   наданні дитині власного прикладу відповідальної, розумної і виваженої поведінки щодо збереження ресурсів у повсякденному житті родини та розв’язання екологічних проблем власної громади;

-       активної власної участі та участі дитини в акціях, спрямованих на благоустрій території та збереження довкілля у власній громаді чи місцевості: висаджування рослин, звільненні території від засмічення, підтримуванні чистоти вулиць і власного приміщення;

-   формуванні у різний спосіб уявлень про екологічні проблеми свого міста, селища.

     Участь батьків у розвитку ігрової компетентності дитини

 

    Підтримка батьками процесу формування ігрової компетентності дитини відбувається шляхом визнання самоцінності вільної гри, що потребує: забезпечення дитини відповідними до віку іграшками та предметами, пояснення за необхідності про призначення іграшок та правил їх безпечного застосування;

-       виявлення батьками поваги до гри як провідного виду діяльності дитини, емоційної, позитивної реакції на самостійні ігри дітей;

-       прояву щирого інтересу до ігор дитини в садочку й урахуванні її ігрових інтересів у домашніх умовах;

-       організації спільної з дитиною гри, придумування нових ігор з іграшками;

-       підтримки бажання дитини грати з іншими дітьми, створення ситуацій для ігор у колі інших дітей, спонукання дитини до обговорення ігрових вражень;

-       збагачення емоційної сфери дитини враженнями від театральних, літературних творів з подальшим відображенням їх у грі;

-       підтримки традиції радитися з дитиною про придбання нових іграшок.

 
 

Участь батьків у розвитку соціально-громадянської компетентності дитини

 

 Підтримка батьками процесу формування соціально-громадянської компетентності може відбуватися шляхом:

-  реалізації в родині принципів демократії, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини та її прав;

-       створення умов для вибудовування міжособистісної, продуктивної і толерантної дитячо-батьківської взаємодії;

-     розмов про права дитини, моделювання відповідної поведінки та висловлювання особистих поглядів і думок задля набуття соціального досвіду;

-       залучення дитини відповідно до її вікових можливостей до участі в житті сім’ї / родини, закладу дошкільної освіти, громади в різних формах дозвілля, спільних подорожей, прогулянок тощо;

-  залучення дитини до спостереження за об’єктами соціального довкілля у повсякденному житті та у процесі ігор, прогулянок, екскурсій, дозвілля, соціальних і благодійних акцій, проектів тощо;

-       розповідання дитині про важливі події в житті сім’ї / родини, міста, громади;

-      обговорення різних прикладів і моделей поведінки, зокрема з власного досвіду про взаємини з іншими людьми, про повсякденну діяльність та значущі події, у яких доведеться брати участь дитині;

-    заохочення дитини до спілкування й участі в спільних справах, наприклад, пошук інформації, відповідей на запитання, врахування дитячих інтересів та побажань у плануванні родинного дозвілля; надання дитині права вибору способів діяльності, дій, висловлювання власної думки тощо;

-    моделювання життєвих ситуацій для формування готовності дитини до посильної участі в демократичних процесах, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві.

 

Участь батьків у розвитку мовленнєвої компетентності дитини

 

    Підтримка батьками процесу формування мовлення дитини може відбуватися шляхом розвитку мовленнєвих навичок дитини:

- дотримання у розмовах з дитиною правил літературної мови, своєчасного виправлення мовлення дитини;

-     привертання уваги дітей до звукового складу рідної мови, регулярного залучення дітей до ігор на визначення місця звука в слові;

-       розмов з дитиною, спонукання її до запитань, пояснення незнайомих дітям слів;

- використання різних життєвих ситуацій для спонукання дитини до опису предметів й об’єктів, розповідання про різні події, переказування змісту мультфільмів і прочитаних книжок;

-      створення ситуацій (у магазині, у поліклініці, на дитячому майданчику тощо), які б забезпечили вправляння дитини у зверненні до дорослого чи дитини із запитанням чи пропозицією;

-       організації пізнавальних бесід з дитиною як рівноправним співрозмовником, що передбачає спонукання її до висловлення своєї думки, допомогу в розмірковуванні, аргументуванні, доведенні справедливості своїх припущень;

-   привчання дитини до планування власних дій, чіткого промовляння послідовності кроків до реалізації задуманого; до аналізу одержаного результату та шляхів досягнення задуманого.

 
Участь батьків у розвитку комунікативної компетентності дитини
 

     Підтримка батьками формування розвитку комунікативних навичок дитини:

-  нагадування дитині про необхідність дружнього спілкування (привітання, прохання про допомогу, пропонування допомоги чи підтримки, висловлення подяки), демонстрації власного позитивного прикладу такої поведінки;

-       демонстрації їй способів комунікації за допомогою гаджетів, обговорення їхніх переваг і недоліків порівняно з живим спілкуванням;

-       надання можливості дитині брати участь у розмові з близькими чи знайомими по телефону, допомоги в засвоєнні базових мовних формул телефонної розмови;

-   вправляння дитини у вживанні етикетних комунікативних формул з різними категоріями людей (діти / дорослі, знайомі / незнайомі, різних за статусом) у різних життєвих ситуаціях;

-       обговорення з дитиною конфліктної ситуації, що трапилась, того, як можна було б їй запобігти, полегшити, якщо б побудувати суперечливий діалог по-іншому.
 

Участь батьків у розвитку художньо-мовленнєвих навичок

 

    Підтримка батьками формування художньо-мовленнєвої компетентності дитини може бути забезпечена такими діями:

-       виявлення батьками ціннісного ставлення до книжки як до джерела пізнання;

-       облаштування книжкового куточка, полички, спільного придбання книжок;

-       підтримки бажання дитини збагачувати свій літературний досвід, розповіді про свої улюблені книжки, пригадування того, які з книжок були вашими друзями в дитинстві;

-       запровадження ритуалу щоденного читання книжки з подальшим обговоренням особливостей характеру та поведінки різних персонажів; проведення паралелей книжкової історії з реальним життям дитини;

-    запрошення дитини виразно декламувати улюблені вірші на родинних зібраннях, народних святах;

- влаштування літературно-мовленнєвих ігор із загадуванням-відгадуванням загадок, складанням інших кінцівок до знайомих текстів, ігор за змістом літературних творів.

Участь батьків у розвитку мистецько - творчої компетентності дитини

 
     Підтримка батьками процесу формування мистецько-творчих навичок дитини може відбуватися шляхом:

-       заохочення бажання дитини займатися мистецькими видами діяльності;

-       спостережень, позитивної оцінки та підтримки мистецьких вподобань дитини;

-       схвалення вільного самовираження дитини в самостійній художній діяльності;

-       ігор в акторів, ляльководів, оповідачів, ведучого і учасників концерту;

-       участі в експериментуванні з різними зображувальними матеріалами, звуками, рухами, словами;

-       слухання з дитиною дитячого пісенного репертуару, інструментальної музики, виконання колискових;

-  заохочення дитини до словотворчості, римування, виявлення акторських здібностей;

-       позитивної реакції на дитячі малюнки, вироби, співи, музично-ритмічні рухи, фрагменти театралізації, створення портфоліо творчих робіт;

-   долучення до спільного перегляду мультфільмів з красивою народною і сучасною музикою, яскравими дитячими образами, підспівування, відтворення персонажів у пластиці, малюнку, сценках;

-       влаштування сімейних свят, розваг з використанням мистецьких видів діяльності;
-       відвідування з дитиною, зокрема й онлайн, театрів, виставок, музеїв, галерей, концертів;

-   активної участі у мистецьких проектах, святах, розвагах, конкурсах, майстер- класах, інших формах мистецької діяльності, що організовує заклад дошкільної освіти;

-  створення умов для виявлення мистецької компетентності у житті й побуті (уміння одягатися зі смаком, створювати затишок у приміщенні, надавати зіпсованим речам друге життя, декорувати, виявляти здатність до оздоблювання кулінарних виробів).

 

ІІ. ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Участь батьків у розвитку спортивно-ігрової компетентності дитини

«Спортивні ігри» (шахи, футбол, баскетбол)

 

    Підтримка батьками процесу формування спортивно-ігрової компетентності дитини засобами спортивних ігор може відбуватися шляхом:

-      залучення дитини за бажанням до спортивного гуртка для активізації спортивно-ігрової діяльності дітей;

-  підтримки позитивного ставлення дитини до спортивно-ігрової діяльності, прагнення грати в спортивну гру;

-   ознайомлення дитини з доступним для них спортивними подіями, спільний перегляд спортивних ігор як професійних, так і аматорських команд;

- допомоги дитині в забезпеченні тренувального процесу, виховання відповідального ставлення до виконання занять, догляду за спортивною формою та інвентарем;

-  спрямування дитини на участь у спортивних змаганнях на рівні закладу дошкільної освіти, району, міста.

 

Участь батьків у розвитку цифрової компетентності дитини 

«Комп’ютерна грамота»

 

    Підтримка батьками процесу формування інформаційно-комунікаційних навичок дитини може відбуватися шляхом:

-  відповідального й помірного використання батьками комп’ютера як сучасного засобу діяльності дитини старшого дошкільного віку;

-   добору ігрових і пізнавальних програм, сприятливих для навчання дитини, вміння свідомо обирати спосіб дії, спрямований на розв’язання завдання;

-   ознайомлення дитини з можливостями використання цифрових технологій у повсякденному житті та дозвіллі;

-   створення сприятливих умов для формування цифрової компетентності;

- пояснення дитині правил поведінки за комп’ютером, роз’яснення про небезпеки і правила поводження в інтернеті.

 

Участь батьків у розвитку мовленнєвої компетентності дитини в оволодіння основами грамоти

 

     «Основи грамоти»

 

     Підтримка батьками процесу розвитку мовленнєвої компетентності дитини в оволодінні основами грамоти може відбуватися шляхом:

-   підтримки інтересу дитини до друкованого слова через влаштування обміну записками, спонуканням дитини до читання друкованих слів і коротких фраз;

-   звертання уваги дітей під час прогулянок до надписів і вивісок на магазинах, будівлях, транспорті; спонукання запам’ятовувати їх, впізнавати знайомі надписи, виокремлювати в них букви, промовляти злито;

- вправляння дитини у виконанні звукового аналізу слів, ініціювання гри з відгадуванням і добором слів на заданий звук у будь-якій ситуації;

-   підтримки інтересу дитини до письма, друкування букв і слів, підтримкою її в цьому бажанні;

-    вправляння дитини в читанні і писанні друкованими літерами свого імені, імені рідних та інших коротких простих слів; прочитуванні знайомих букв, слів на сторінках книжки під час читання;

-     переконання дитини в перевагах уміння читати і писати як ключової до пізнання людиною таємниць світу.

 

     Участь батьків у розвитку мовленнєвої компетентності дитини при вивченні іноземної мови

 

«Іноземна мова»

   Підтримка батьками процесу формування мовленнєвої компетентності у площині оволодіння іноземною мовою може відбуватися шляхом:

- підтримки інтересу дитини до опанування іноземною мовою завдяки розширенню знань про інші країни, народи тощо;

- заохочення дитини до активізації набутих іншомовних знань в розважальних і пізнавальних заходах (безпосередньо та через технічні засоби);

- забезпечення помірно обмеженого доступу до навчальних і розвивальних комп’ютерних ігор з елементами іноземної мови;

-   використання аудіо- та відеоматеріалів іноземною мовою.

Участь батьків у розвитку фінансової компетентності дитини

 

«Фінансова грамота»

 

     Підтримка батьками процесу формування соціальної компетентності й навичок соціальної та фінансової грамотності у дитини може відбуватися шляхом:

-   спонукання дитини до більшого самопізнання і впевненості у собі, власних можливостях;

-      використання різних виховних дій з метою навчання дитини цінувати і захищати матеріальні та нематеріальні цінності, виховання заощадливості;

-  залучення дітей до планування витрат, сімейного бюджетування як засобу формування свідомого і відповідального ставлення до фінансів;

- проведення розмов, бесід, спрямованих на розвиток дитячої соціальної і фінансової ініціативності та лідерських якостей.

 
Участь батьків у розвитку хореографічної компетентності дитини
 

«Хореографія»

 

     Підтримка з боку батьків процесу набуття дитиною хореографічної компетентності може відбуватися шляхом:

- перегляду разом з дитиною відеозаписів танців козаків з репертуару Національного ансамблю танцю України імені Павла Вірського, Національного українського народного хору імені Григорія Верьовки (YouTube), висловлення свого ставлення до краси рухів;

-   запису танців у виконанні дитини на відео з подальшими його переглядами у сімейному колі;

-  заохочення практичних дій дитини з наслідування традиційних рухів танцю;

-   

 регулярних переглядів фрагментів балетних вистав («Лускунчик», «Буратіно», «Білосніжка та семеро гномів») з подальшим обговоренням змісту, сюжету, музики, образів, танців;

-     добору дитячих пісень з української естрадної та народної музики для руханки, творчих танців у народних і сучасних ритмах у колі сім’ї.